Оформлення документації на капітальний ремонт будівель
Капітальний ремонт жилих будинків здійснюють на підставі затверджених перспективних планів. Зведені списки будівель, призначених для капітального ремонту в районі, погоджують з архітектурно-планувальним відділом району, затверджують у районному органі самоврядування і міському управлінні. Вони є підставою для оформлення замовлення на складання проектно-кошторисної документації. Замовлення оформлюють відділи (групи) технічного нагляду за капітальним ремонтом будинків при районних управліннях (об’єднаннях) житлового господарства. До замовлення на виготовлення проектно-кошторисної документації додають: технічний паспорт будівлі і домоволодіння; по поверхові плани і генплан ділянки; паспорт на кольорове вирішення фасадів, що видають архітектурні органи; довідку спеціалізованої газової служби про стан внутрішніх газових мереж і газових вводів; довідку про відпускання газу, води та джерела тепло- і енергопостачання від відповідних служб, якщо раніше будівля вони не обслуговували або потрібна його реконструкція.
Проектна організація до початку інженерних обстежень технічного стану будівель вивчає первинну документацію, звертаючи особливу увагу на причини, що викликали передчасне зношення елементів будинку.
Всю проектну документацію погоджують із замовником (відділом капітального ремонту), експлуатаційною i підрядною організаціями.
Передачу підрядним організаціям затвердженої технічної документації на капітальний ремонт жилих будинків здійснюють до 1 вересня року, що передує рокові проведення ремонтно-будівельних робіт. Для об’єктів, в яких початок ремонту планують на друге півріччя, правилами й нормами технічної документації строк передачі останньої підрядчику встановлюють не пізніше 1 грудня.
Капітальний ремонт жилих будинків проводять на підставі перспективних планів, затверджених місцевим органом самоврядування або міськими житловими управліннями. Замовлення на включення в план капітального ремонту оформлюють до кінця червня року, що передує запланованому.
Технічну документацію на капітальний ремонт розробляє проектна організація відповідно до проектного завдання i технічних умов. Проектна організація проводить інженерне обстеження будинків, звертаючи першочергову увагу на причини, що викликали передчасне зношення елементів будинків. На всі об’єкти, забезпечені проектно-кошторисною документацією, складають титульні списки, які затверджують місцеві органи самоврядування після погодження з житловими управліннями, до 1 вересня року, що передує рокові ремонту.
До початку робіт підрядні організації подають замовнику графік проведення робіт і журнал технічного й авторського нагляду. Не пізніше як за 15 днів до початку ремонтних робіт замовник повинен закінчити відселення мешканців з будинків, що підлягають ремонту (якщо воно потрібне за проектом організації робіт). Готовність, об’єкта до ремонту підтверджується актом, затвердженим представниками експлуатаційної організації, відділу технічного нагляду за капітальним ремонтом (ВКБ), ремонтно-будівельної та проектної організацій.
У даний час капітальний ремонт, модернізація та реконструкція будинків стали самостійною галуззю будівельного виробництва. Технологія проектування ремонту i реконструкції будинків істотно відрізняється від технології проектування будівництва нових споруд. Головна відмінність полягає в необхідності ретельного обстеження існуючих конструкцій будинків, виявлення технічного стану всіх конструктивних елементів, умов організації ремонту (містобудівельних, технічних, технологічних). Саме ці умови часто визначають вибір принципового рішення за видом ремонту й модернізації. Наприклад, при незадовільному технологічному стані перекриттів потрібна їхня повна заміна, а обмежені умови майданчика не дозволяють застосувати баштовий кран і великорозмірні елементи, тому в цьому разі доводиться використовувати дрібнорозмірні або монолітні конструкції.
Вибір оптимального рішення щодо ремонту визначається розміром будівельного майданчика і технологією виконання робіт. Цей вибір у кожному випадку ускладнюється різноманітністю планувальних і конструктивних схем будинку, видів його технічного стану, містобудівельних та технологічних умов середовища і будівельного майданчика. Тому важливою частиною технології проектування є вивчення існуючого житлового фонду, систематизація його архітектурних, конструктивних, містобудівельних особливостей, розробка раціональних рішень щодо ремонту, нагромадження аналогів, розробка типових рішень і проектів. Це дає змогу розподілити житловий фонд міста, області, республіки на групи за різними техніко-економіко-технологічними характеристиками. Дані цих груп є вихідним матеріалом для проектування комплексного оновлення та реконструкції міст і районів на стадії проектування ремонту, модернізації та реконструкції будинків і мікрорайонів. Ці дані уточнюються і конкретизуються. В більшості проектних організацій підготовка проектування розпочинається з виїзної наради у складі представників замовники (районного житлового управління) i проектного інституту для виявлення характеру ремонту і обсягу необхідних реконструктивних заходів. Матеріали до виїзних нарад готує відділ підготовки проектування разом з головними інженерами проектів. Протокол виїзної наради являє собою підставу для проектного інституту при складанні будівельного паспорта і проведенні технічних досліджень.
Для складних об’єктів за рішенням наради інститут вносить проектні пропозиції, що знову подаються на розгляд виїзної наради і потім стають основою для наступного циклу проектних робіт.
Архітектурно-будівельна і технологічна частини проекту розглядаються технічною радою проектного інституту і погоджуються з замовником (районним органом самоврядування), управліннями, що орендують вбудовані нежитлові приміщення, з архітектурними органами та іншими управліннями й експлуатаційними організаціями міста.
Архітектурно-будівельну частину проекту після попередніх узгоджень розглядає експертно-технічна комісія замовника за участю представників міських органів санітарного й пожежного нагляду і затверджує головний інженер житлово-експлуатаційної організації.
Закінчений проект передають замовнику. Проектна організація виконує повторне обстеження будинку після його звільнення і вносить у проект i кошторис необхідні зміни й доповнення. Останні можливі і в ході проведення робіт, особливо після достатнього розкриття важкодоступних елементів i конструктивів.
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)
Источник
Актуальне запитання. Про розробку проектно-кошторисної документації для проведення капітального ремонту
Розробляти та затверджувати проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт потрібно. Адже вона є складовою робочого проекту з капітального ремонту, що складається для об’єктів житла, соціальної сфери і комунального призначення з таких розділів:
— загальна пояснювальна записка;
— технологічні рішення (за необхідності);
— рішення з інженерного обладнання;
— проект організації капітального ремонту;
Саме така інформація зазначена у спільному листі Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України та Державного комітету України з будівництва та архітектури України від 24.02.05 р. № 7/8-134|4/3-260 «Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення».
Крім того, наявність проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт — пряма вимога ст. 9 Закону України від 20.05.99 р. № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі — Закон № 687).
Зазначеною статтею визначено: будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Окрім цього, по-перше, не треба забувати про визначення того, що є будівельними роботами. Як зазначає пп. 1 та 2 Порядку виконання будівельних робіт (далі — Порядок), затвердженого постановою КМУ від 13.04.11 р. № 466, це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Тобто, зазначений документ визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Зокрема, у загальному випадку необхідність виконання капітального ремонту зводиться до:
— технічного огляду та визначення морального зносу об’єкта;
— складання «дефектного» акта, розробки проектно-кошторисної документації;
— визначення підрядної організації та укладення договору про проведення капітального ремонту відповідно до вимог чинного законодавства (якщо ремонт не буде виконуватись власними силами).
Зверніть увагу, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх (ст. 318 Господарського кодексу України).
При цьому договір підряду у розумінні зазначеної статті укладається на:
— будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об’єктів;
— будівництво об’єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт;
— виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.
Зауважимо: під будівництвом розуміються нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт відповідно до ст. 4 Закону № 687.
По-друге, у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.15 р. № 8/15-232-15 «Щодо виконання ремонтних робіт власними силами організації» зазначено таке:
— виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрація) має здійснюватись відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації;
— незалежно від способу виконання капітального ремонту (господарський або підрядний) проектна документація розробляється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.11 р. № 45 та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН);
— згідно з п. 4.6 ДБН при капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію — Робочий проект. В окремих обґрунтованих випадках для поліпшення експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація (п. 8.4 ДБН);
— перед затвердженням проектної документації на будівництво, у тому числі з капітального ремонту, здійснюється її експертиза відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.11 р. № 560.
По-третє, визначення того, що є капітальним ремонтом будівлі, міститься у листах Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.03 р. № 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.09 р. № 9/9-1056 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального чи поточного ремонту».
Так, відповідно до зазначених листів капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта.
Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Зверніть увагу, що капітальний ремонт виконують тільки у разі фактичної зношеності будівлі. Якщо ж така будівля в цілому не потребує капітального ремонту, комплекс поточного ремонту може передбачати й роботи, які належать до капітального ремонту. Але у такому випадку до них не можуть належати роботи, які передбачають модернізацію чи заміну конструктивних елементів будівлі.
По-четверте, наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.04 р. № 150 затверджено Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд (далі — Примірний перелік). Цей документ чітко визначає, що саме відноситься до поточного та капітального ремонту.
Зокрема, що відноситься до капітального ремонту — наведено у розділі 2 Примірного переліку. Саме у ньому міститься інформація, що є капітальним ремонтом фундаментів та підвальних приміщень, стін, фасадів будівель, перегородок, перекриття та підлоги, даху та покрівлі, сходів та балконів, прорізів, а також роботи, які відносяться до малярних та штукатурних при проведенні капітального ремонту.
Крім того, роботи зі встановлення печей та камінів, проведення централізованого опалення та вентиляції, водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, а також газопостачання, електроосвітлення та силових проводок, ліфтів і систем диспетчеризації також відносять до капітального ремонту за видами, що прописані у Примірному переліку.
По-п’яте, серед документів, які надаються на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань для капітального ремонту, міститься й проектно-кошторисна документація.
Нагадуємо: такий перелік можна знайти у наказі Державної казначейської служби України від 29.04.13 р. № 68 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів».
Отже, проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт будівлі потрібна.
Источник
Виготовлення проектно-кошторисної документації для капремонту: як обліковувати витрати
Запитання, що стосуються виготовлення проектно-кошторисної документації бюджетними установами, а також подальшого обліку витрат на її виготовлення, виникають досить часто. Перш за все це пов’язане з тим, що для проведення всіх видів ремонтно-будівельних робіт, зокрема й капітального ремонту, необхідна проектно-кошторисна документація.
Що стосується поточного ремонту, який виконують господарським способом (тобто власними силами установи), то обсяг та вартість таких робіт, як правило, визначають на підставі дефектного акта, і розцінкових описів робіт.
Нині основними документами, які регулюють склад, зміст та вартісні показники проектно-кошторисної документації, є:
— ДБН А.2.2-3-2014 (визначено склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури);
— ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (установлено основні питання визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури).
Як зазначено в згаданих документах, витрати, пов’язані з виготовленням проектно-кошторисної документації на реконструкцію, реставрацію й капітальний ремонт будівель, споруд та інших об’єктів, а також виконання супутніх робіт, є складовою частиною загальної вартості витрат за такими об’єктами і включаются до зведеного кошторисного розрахунку. Такий розрахунок є кошторисним документом, у якому визначають повну кошторисну вартість робіт на об’єкті, уключаючи кошторисну вартість будівельних та монтажних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також усі супутні витрати.
З огляду не те, що виготовлення проектно-кошторисної документації для капітального ремонту є складовою частиною витрат, пов’язаних з таким ремонтом, то обліковувати витрати на її виготовлення необхідно так само, як і витрати на капітальний ремонт.
Також варто уточнити, яким чином установи планують видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення ремонтних робіт. Відповідь на це запитання є в Інструкції № 333.
Так, видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації залежно від виду виконуваних робіт установи здійснюють за такими КЕКВ:
Який КЕКВ застосовувати
Призначення КЕКВ
2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»
Оплата послуг з розробки проектно-кошторисної документації для поточного ремонту, монтажу обладнання та устаткування; плата за містобудівне обґрунтування та інші передпроектні роботи на проведення капітального ремонту (будівництва, реконструкції), якщо такі роботи не включені до проектно-кошторисної документації
3131 «Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)»
Виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт
3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів»
Виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт інших об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт
Отже, витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт будинків, споруд та об’єктів і виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості цих робіт, установи здійснюють за одним із зазначених КЕКВ залежно від основних робіт. У нашій ситуації це буде КЕКВ 3132.
Тепер переходимо до бухгалтерського обліку витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення капітального ремонту.
Варто зазначити, що у цьому році операції з обліку витрат на проведення капітального ремонту викликали безліч запитань та дискусій між бухгалтерами. Звичайно, це пов’язано із застосуванням у 2017 році нового Плану рахунків, у якому про такі операції зовсім нічого не згадується. На наш погляд, відсутність у Плані рахунків будь-яких пояснень щодо обліку операцій, пов’язаних капітальним ремонтом, цілком логічна, оскільки порядок відображення таких операцій визначено в НП(С)БО 121.
Ось що з цього питання зазначено в п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121:
«Витрати на утримання об’єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, у якому вони були понесені».
Як бачимо, до витрат на утримання об’єкта основних засобів віднесено всі види ремонтів, технічного обслуговування та технічного нагляду. При цьому витрати на проведення таких заходів установи включають до витрат звітного періоду.
Тому витрати на проведення капітального ремонту, а також усі складові таких робіт, у тому числі і витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення такого ремонту, для бюджетних установ є витратами звітного періоду. Отже, витрати, пов’язані з капітальним ремонтом, не підлягають віднесенню на збільшення первісної вартості об’єкта, що ремонтується.
Таким чином, для обліку витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації для капітального ремонту установи не застосовують ані рахунок 13 «Капітальні інвестиції», ані рахунок 54 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів». Чому? Тому що згідно з Порядком № 1219 зазначені субрахунки бюджетні установи використовують для відображення інших операції. Наведемо призначення цих рахунків у таблиці:
Номер та назва рахунку
Призначення рахунку
13 «Капітальні інвестиції»
Призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, довгострокових біологічних активів.
За дебетом рахунку відображається збільшення витрат суб’єкта державного сектору на придбання або створення необоротних активів, зокрема суми, сплачені за придбання, виконання будівельно-монтажних робіт, реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, суми ввізного мита, суми непрямих податків (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору), витрати зі страхування ризиків доставки, витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо, витрати на поліпшення об’єкта основних засобів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) та суми витрат, пов’язаних із удосконаленням нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та продовженням строку використання.
За кредитом рахунку відображається зменшення витрат на придбання або створення необоротних активів (уведення в експлуатацію придбаних або створених необоротних активів тощо)
54 «Цільове фінансування»
Призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення, зокрема коштів, які спрямовуються на придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на будівництво (придбання), модернізацію, реконструкцію та реставрацію (у тому числі житла (приміщень), інших об’єктів), на створення державних запасів і резервів; на придбання фінансових інвестицій, капітальних активів тощо
Як бачите, ані рахунок 13, ані рахунок 54 не використовуються для обліку витрат, пов’язаних з утриманням об’єктів основних засобів (тобто ремонтних робіт). Зазначені рахунки, зокрема, призначено для обліку витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єктів основних засобів (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція, реставрація). Тобто тих витрат, які бюджетні установи відносять на збільшення первісної вартості об’єкта, що поліпшується.
Для того щоб остаточно стало зрозумілим порядок відображення операцій з проведення капітального ремонту, а також облік витрат, пов’язаних з виготовленням проектно-кошторисної документації для проведення такого ремонту, розглянемо умовний приклад.
Приклад. На замовлення бюджетної установи проектною організацією було виготовлено проектно-кошторисну документацію для проведення капітального ремонту будівлі навчального закладу.
Згідно з умовами договору вартість робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації — 63600 грн. (у тому числі ПДВ — 10600 грн.). Також договором передбачено попередню оплату в розмірі 30 % від вартості договору.
Зазначимо, що відповідно до постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 бюджетні установи можуть здійснювати попередню оплату за роботи та послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % їх вартості на строк до одного місяця.
Прийняття робіт з розробки проектно-кошторисної документації для капітального ремонту оформлено актом про приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, після чого проведено остаточний розрахунок за виконані роботи.
Для виконання робіт з капітального ремонту будівлі укладено договір підряду, вартість якого — 570000 грн. (у тому числі ПДВ — 95000 грн.). Договором передбачена попередня оплата в розмірі 30 % від вартості договору.
Після проведення капітального ремонту підрядною організацією складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. № КБ-3. Після ретельної перевірки виконаних робіт бюджетною установою підписано зазначені документи та проведено остаточний розрахунок за виконані роботи.
Також після капітального ремонту складено Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів, типова форма якого затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.
Усі роботи з проведення капітального ремонту будівлі здійснено за рахунок коштів загального фонду за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Бюджетна установа не є платником ПДВ.
У бухгалтерському обліку установи зазначені операції відображають так:
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція субрахунків
Сума, грн.
дебет
кредит
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція субрахунків
Сума, грн.
дебет
кредит
Отримано бюджетні асигнування для здійснення витрат, пов’язаних з капітальним ремонтом, у тому числі для виготовлення проектно-кошторисної документації
Перерахована попередня оплата проектній організації
Виконано роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт
Проведено остаточний розрахунок з проектною організацією
Перерахована попередня оплата підрядній організації
Виконано роботи з капітального ремонту
Складено Акт приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за ф. № КБ-3, які підписано бюджетною установою.
Складено Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.
Проведено остаточний розрахунок з підрядною організацією
План рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.
НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.
Порядок № 1219 — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.
ДБН А.2.2-3-2014 — ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджений наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163.
ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.
Источник