Проведення експертизи капітального ремонту

Роз’яснення щодо експертизи кошторисної частини проектної документації на капітальний ремонт ліфтів

Відповідно до Законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація.

Капітальний ремонт це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва без зміни функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території (п.3.11 ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»).

У разі реалізації проектів будівництва із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти), незалежно від категорії складності об’єктів обов’язковій експертизі підлягає кошторисна частина проектної документації (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок затвердження проектів будівництва та здійснення їх експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560).

ДБН А.2.2-3:2012 встановлює визначення термінів, за якими об’єкт будівництва — будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури; споруди – будівельні системи, пов’язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконаних будівельних робіт.

З огляду на те, що ліфти є невід’ємною частиною будівель та споруд, розроблення проектної документації на капітальний ремонт ліфтів, її експертиза та затвердження має здійснюватись у порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При здійсненні капітального ремонту ліфтів із залученням державних коштів обов’язковій експертизі підлягає кошторисна частина проектної документації. При цьому вартість експертизи проектної документації на капітальний ремонт ліфтів становитиме 300 гривень (без ПДВ) у разі кошторисної вартості робіт до 30 тис.гривень.

При виконанні капітального ремонту із залученням недержавних коштів експертиза проектної документації не обов’язкова.

Источник

Роз’яснення щодо експертизи кошторисної частини проектної документації на капітальний ремонт ліфтів

Відповідно до Законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація.

Капітальний ремонт це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва без зміни функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території (п.3.11 ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»).

У разі реалізації проектів будівництва із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти), незалежно від категорії складності об’єктів обов’язковій експертизі підлягає кошторисна частина проектної документації (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок затвердження проектів будівництва та здійснення їх експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560).

ДБН А.2.2-3:2012 встановлює визначення термінів, за якими об’єкт будівництва — будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури; споруди – будівельні системи, пов’язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконаних будівельних робіт.

З огляду на те, що ліфти є невід’ємною частиною будівель та споруд, розроблення проектної документації на капітальний ремонт ліфтів, її експертиза та затвердження має здійснюватись у порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При здійсненні капітального ремонту ліфтів із залученням державних коштів обов’язковій експертизі підлягає кошторисна частина проектної документації. При цьому вартість експертизи проектної документації на капітальний ремонт ліфтів становитиме 300 гривень (без ПДВ) у разі кошторисної вартості робіт до 30 тис.гривень.

При виконанні капітального ремонту із залученням недержавних коштів експертиза проектної документації не обов’язкова.

Источник

Чи потрібно проводити повторну експертизу при збільшенні обсягів робіт з капремонту

Бюджетна установа без проведення процедури закупівлі за державні кошти здійснила капітальний ремонт будівлі. Проектно-кошторисна документація за результатами експертизи отримала позитивний експертний висновок. Та під час ремонту з’ясували, що обсяг робіт варто збільшити задля налагодження частини водогону. Чи потрібно заради цього проводити додаткову експертизу документації і як оформити договір підряду?

Так, повтору експертизу проектно-кошторисної документації (далі — ПКД) доведеться здійснити. І от чому. Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затверджено постановою КМУ від 11.05.2011 № 560 (далі — Порядок № 560). Порядок № 560 регламентує процедуру проведення експертизи проектної документації (експертиза), зокрема, із капітального ремонту будинків і споруд.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 560 експертиза становить завершальний етап розроблення проектів будівництва (капітального ремонту), а метою її проведення, зокрема, є визначення якості проектних рішень кошторисної частини проекту будівництва.

Абзацом четвертим пункту 10 Порядку № 560 визначено, що обов’язковій експертизі* підлягають проекти будівництва щодо кошторисної частини проекту будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, кош­тів установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

* Детально про проведення експертизи проектно-кошторисної документації читайте на на с.13 (Прим. ред.).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 560 експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 Порядку № 560.

А повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов’язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування (п. 16 Порядку № 560).

Отже, проведення повторної експертизи ПКД неминуче, адже після зміни проектних рішень та вихідних даних з проектування проводять коригування затвердженої ПКД, а після того подають її на експертизу. У разі отримання позитивного експертного висновку підписують додаткову угоду на виконання підрядних робіт, де зазначають суму відкоригованого обсягу цих робіт.

Источник

Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення

Зміст

Нормативна база

Загальні положення

Будівельно-технічна експертиза – одна з найбільш затребуваних, трудомістких і складних експертиз за комплексом досліджень, різновидом об’єктів вирішуваними питаннями.

Будівельно-технічна експертиза – це різновид експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з’ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт та безпечність експлуатації об’єкта, а також чи відповідає проведення будівництва об’єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи

Будівельна експертиза може призначатися судом чи органами досудового слідства у разі конфліктної ситуації, а також у випадках розподілу земельного наділу чи житлової будівлі. Експертиза передбачає повне або часткове технічне обстеження об’єкта. У ході експертизи з’ясовується, які будівельні технології та засоби використовувалися для реалізації об’єкта.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню. Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі — висновку експерта.

Судова будівельно-технічна експертиза– це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні. Про призначення експертизи суд виносить ухвалу (ст. 104 ЦПК), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Будівельно-технічна експертиза допоможе у справах, якщо необхідна:

• визначення ринкової вартості нерухомого майна для суду;
• визначення залишкової, дійсної чи відновної вартості об’єкту будівництва;
• визначення вартості проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об’єкту будівництва;
• визначення вартості будівництва за задану дату;
• визначення вартості будівельних робіт, затрачених матеріалів для будівництва чи ремонту;

Оцінка будівельних робіт:

• установлення факту виконання на об’єкті робіт, про які йдеться в звітній документації;
• визначення об’єму та вартості виконаних будівельних робіт;
• відповідності/невідповідності збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН) тощо.

• розділ нерухомого майна та визначення порядку користування домоволодінням;

Встановлення розміру збитків:

• оцінка збитку після аварії чи пожежі;
• встановлення причин затоплення конструктивних елементів приміщень;
• визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт,

Визначення технічного стану будівлі:

• визначенні технічного стану і величини фізичного зносу окремих конструктивних елементів будинків і споруд в цілому;
• встановленні аварійності будівель.

Будівельно-технічна експертиза дозволяє встановити наявність чи відсутність неточностей у реалізації проекту будівельниками. При проведенні будівельної експертизи використовуються спеціальні методики, апробовані та затверджені контролюючими органами. По термінах будівельна експертиза проводиться в залежності від масштабності об’єкту. Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. Результати будівельної експертизи можуть при потребі бути передані до суду та розглядатися як доказ у справі. При підготовці до призначення будівельно-технічної експертизи і формулюванні питань особа, яка призначає експертизу, повинна надати експерту матеріали, які є об’єктами експертизи.

Основні завдання будівельно-технічної експертизи

Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

• визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;
• визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;
• визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
• визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

Питання, на які дає відповідь будівельно-технічна експертиза

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1. Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
2. Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
3. Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
4. Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або звітною документацією?
5. До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані будівельні роботи на об’єкті?
6. Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?
7. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?
8. Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?
9. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
10. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
11. Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?
12. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?
13. Які варіанти розподілу (виділення частки) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?
14. Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)

Источник