Каждый автовладелец хоть раз, но сталкивался с ситуацией, когда поломка случилась незначительная, и вроде как в сервис или салон по ремонту обращаться не хочется, и вроде как справиться с ней можно своими силами в своем собственном гараже, но вот знаний не хватает. Иногда бывают ситуации, когда в сервисе столкнулся с некачественным обслуживанием и хамоватым персоналом, и это напрочь отбивает желание обращаться к подобным специалистам в будущем. В таком случае водитель лишний раз убеждается, что проще все сделать самому. Наш сайт создан именно для этого, чтобы освежить в памяти знания автовладельца и помочь ему справиться с поломкой машинки самостоятельно.
Но прежде всего, перед тем как приступить к самостоятельному ремонту, нужно понять, что главное в данном случае. А самое главное — это информация, то есть те самые знания. Прежде всего, эта информация должна касаться строения автомобиля. Нельзя же приниматься за ремонт, не зная толком, где в автомобиле расположен мотор или подшипник. В таком случае можно сделать только хуже. И тогда даже самый продвинутый сервис не поможет. Когда «анатомия» автомобиля изучена досконально нужно переходить к изучению наиболее необходимых инструментов. Эта тоже доступна на нашем сайте. Потратив всего несколько часов изучению самых распространенных среди автомобилистов инструментов, будет уже не так страшно лазить во внутренностях своего верного коня. И вот, когда уже получилось овладеть всей необходимой информацией, можно приступать к ремонту.
Всегда нужно пробовать, пытаться, ведь без проб и ошибок, не получится сформировать опыт. И никогда нельзя узнать правильно это или нет, если не попробовать. Но самый важный момент в процессе ремонта автомобиля своими руками, что никто тебя не критикует, никто не подгоняет и не запрещает смотреть на процесс устранения неполадок. Теперь ты сам можешь командовать другими. И не менее важно, что теперь ты тоже сам можешь все это починить. Пользуясь нашими подсказками каждый автовладелец сможет самостоятельно справиться с возникшими неприятностями или поломками в своем автомобиле. Ведь ремонт автомобиля своими руками не только дает возможность сэкономить значительную сумму денег, а в будущем потратить ее на более ценные вещи, но и еще получить колоссальное удовольствие от такого времяпровождения. Кроме того, на сайте можно еще ознакомиться с более детальной информацией относительно эксплуатации своего автомобиля, узнать его скрытые возможности. Представленная информация и фотоотчеты позволят успешно вникнуть в детали и лучше разобраться с наиболее распространенными поломками в автомобилях. Чтобы затем применив полученные знания на практике, удалось избежать типичных ошибок во время ремонта автомобиля своими руками.
Обладнання для технічного обслуговування автомобілів
Значення ТО і ремонту для збільшення терміну експлуатації та забезпечення безпеки дорожнього руху
Ефективність використання автотранспортних засобів залежить від організації процесу перевезення вантажів і властивостей автомобілів зберігати в певних межах значення параметрів, що характеризують їх здатність виконувати необхідні функції. В процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості постійно погіршуються внаслідок спрацювання, корозії, пошкодження деталей, спрацьованості матеріалу, з якого вони виготовлені, тощо. В автомобілі появляються різні несправності (дефекти), які знижують ефективність його використання.
Для попередження появи дефектів і своєчасного їх усунення автомобіль підлягає технічному обслуговуванню (ТО) і ремонту на основі рекомендацій планово – запобіжної системи обслуговування і ремонтів.
Суть планово – запобіжної системи обслуговування і ремонтів полягає в тому, що технічне обслуговування автомобіля є профілактичним заходом і проводиться в плановому порядку через відповідні проміжки. Ремонтні роботи в умовах автотранспортних підприємств проводять при потребі, тобто після появи відповідного відказу чи виявлення несправностей.
Види і періодичність ТО автомобіля
Технічне обслуговування — комплекс операцій для підтримання рухомого складу в працездатному стані і відповідного зовнішнього вигляду.
Технічне обслуговування за періодичністю, переліком і трудомісткістю виконаних робіт поділяють на наступні види:
Таблиця 2.1. Періодичність ТО автомобілів при експлуатації на дорогах з
твердим покриттям в помірному кліматичному районі, км.
Автомобілі
ТО – 1
ТО – 2
Легкові
Автобуси
Вантажні і автобуси на базі вантажних автомобілів
Для полегшення процесів технічного обслуговування і ремонтів автомобілів на підприємствах автомобільного транспорту широко використовують стаціонарне обладнання для механізації виконуваних робіт.
В склад його входять:
· прибирально мийне обладнання ( для легкових автомобілів — щітково — мийні машини М — 130);
· підйомно — транспортне обладнання ( підйомники з гідравлічним чи електромеханічним приводом);
· обладнання для змащування і заправки автомобілів мастилами, водою і повітрям (стаціонарний солідолонагнітач моделі 1127, маслороздавальна колонка моделі 3155М з електропідігрівом, комбінована установка моделі 3141).
Ремонт – це комплекс операцій по встановленню справності чи працездатності і відновленню процесу автомобіля чи його складових частин. Ремонт проводиться при потребі, яку виявляють в процесі ТО.
Розрізняють два види ремонту:
Поточним називають ремонт, який проводять для усунення відказів і несправностей, й що сприяє виконанню встановлених норм пробігу до капітального ремонту при мінімальних простоях. Потребу в проведенні поточного ремонту встановлюють при контрольних оглядах, при всіх видах технічного обслуговування, а також за заявками водія.
Поточний ремонт рухомого складу проводять в автотранспортних підприємствах чи на станціях технічного обслуговування.
Капітальний ремонт призначений для відновлення працездатності автомобілів і його агрегатів та забезпечення пробігу до наступного капітального ремонту (чи списання), що становить не менше 80 % всіх норм пробігу для нових автомобілів та агрегатів.
Автомобіль направляється на капітальний ремонт, якщо рама і кабіна (кузов легкового автомобіля), а також не менше трьох інших основних агрегатів в будь – якому поєднанні вимагають капітального ремонту.
Капітальний ремонт автомобілів повинен виконуватись на спеціалізованих авторемонтних підприємствах з повним розбиранням його на агрегати, а агрегатів на деталі.
Розрізняють два методи ремонту автомобілів:
· індивідуальний (з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і після ремонту встановлюють на той же автомобіль);
· агрегатний (з автомобіля знімають несправні агрегати і замість них ставлять відремонтовані чи нові з ремонтного фонду).
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Источник
Дипломная работа: Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів
Название: Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів Раздел: Рефераты по транспорту Тип: дипломная работа Добавлен 04:50:13 15 декабря 2010 Похожие работы Просмотров: 3412 Комментариев: 15 Оценило: 4 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно Скачать
Автомобільний транспорт має важливе значення в загальній транспортній системі нашої країни. Автомобілі широко застосовуються в народному господарстві. Вони використовуються для доставки різної сировини на промислові підприємства і вивозу з підприємств готових виробів і конструкцій, при будівництві будівель та інших споруд, для масових перевезень сільськогосподарської продукції. Велику роль грає автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів. Без автомобілів зараз неможливо уявити роботу жодного підприємства.
Робітники автомобільного транспорту повинні забезпечити повне задоволення потреб народного господарства в перевезенні вантажів та пасажирів. Це завдання можна вирішити при значному покращенні організації технічної підготовки автомобілів до експлуатації, що дозволить значно знизити втрати часу на простої автомобілів при технічному обслуговуванні та поточному ремонті, знайти більш ефективні шляхи підвищення рівня використання наявних матеріальних та трудових ресурсів. Для цього необхідний якісно новий підхід до питань організації процесів технічного обслуговування та поточного ремонту.
Характерною особливістю автомобільного транспорту на сучасному етапі являється неперервна концентрація рухомого складу у великих автотранспортних підприємствах та поглиблення спеціалізації. Це дозволяє використовувати на автомобільному транспорті всі переваги концентрації та спеціалізації, застосувати більш прогресивну технологію, підвищити якість виконання технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів, значно підвищити продуктивність праці, знизити всі витрати на утримання рухомого складу.
Велику роль у вирішенні цих завдань грає вдосконалення технології технічного обслуговування і ремонту автомобілів, яке залучається в розробці такої організаційної структури виробництва, яка б задовольняла основні принципи спеціалізації і кооперації, економічності, ритмічності, неперервності тощо.
Мета виконання даного дипломного проекту − систематизація, узагальнення і практичне застосування набутих знань для вирішення конкретних інженерних задач, що пов’язані з організацією технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів, проектування чи удосконалення підприємств автомобільного транспорту із впровадженням інноваційних і передових технологій, пристроїв і обладнання з ТО та ремонту машин, а також проведення аналізу техніко-економічних показників діяльності підприємства.
1.1.1 Тип, структура і виробничі функції підприємства
ВАТ «Вінницьке АТП-10554» − автотранспортне підприємство, яке забезпечує перевезення будівельних, промислових і сільськогосподарських вантажів та обслуговування підприємств і організацій, а також населення на території Вінницької області та у міжобласному сполученні. Дане АТП знаходиться у м. Вінниця на вулиці Максимовича 6.
Основними завданнями АТП-10554 є:
− організація та здійснення перевезень у відповідності із замовленнями та затвердженим планом;
− зберігання рухомого складу, а також його технічне обслуговування та ремонт;
− планування, облік і керівництво виробничо-господарської діяльності;
− матеріально-технічне постачання автомобільного парку деталями, ремонтними та експлуатаційними матеріалами;
− організація праці та заробітної плати працівників.
Зберігання рухомого складу здійснюється на відкритому майданчику, що розташований поруч з АТП.
Для проведення технічного обслуговування і ремонту автомобілів в АТП є майстерні з певними виробничими підрозділами, що забезпечують вчасне виконання вищезгаданих робіт. У майстерні АТП в наявності є зони ТО-1, ТО-2 і поточного ремонту; відділення: моторне, агрегатне, зварювальне, мідницьке, шиноремонтне, ремонту паливної апаратури, слюсарно-механічне, ковальсько-ресорне, акумуляторне.
1.1.2 Склад парку і режим його експлуатації
На основі даних переддипломної практики приводимо таблицю рухомого складу парку і режиму його експлуатації.
Таблиця 1.1 − Склад парку і режим його експлуатації
Источник
Техобслуговування, ремонт і поліпшення автомобіля
4.1. Техобслуговування і ремонт автомобіля
Справність транспортних засобів — одна зі складових безпеки на дорозі. Тому законодавство не може залишатися осторонь. Так, ст. 36 Закону № 3353 зобов’язує власників транспортних засобів або осіб, які їх експлуатують, своєчасно та в повному обсязі проводити роботи з їх технічного обслуговування (далі — ТО) і ремонту згідно з нормативами, установленими виробниками відповідних транспортних засобів. Такі роботи можна здійснювати як власними силами, так і за допомогою сторонньої організації, зокрема СТО.
Мета ТО та ремонту транспортних засобів та їх складових — підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик при використанні, зберіганні або утриманні протягом періоду експлуатації (ст. 22 Закону № 2344).
Давайте ж розберемося, що законодавство має на увазі під ремонтом і ТО транспортних засобів.
Загальні вимоги до проведення ТО та ремонту всіх дорожніх транспортних засобів (далі — ДТЗ), за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів, на підприємствах усіх форм власності визначає Положення № 102. Саме воно і допомагає вирішити класифікаційні питання щодо ТО та ремонту автомобільного транспорту. Але знайте: орієнтуватися на нього потрібно не завжди. Так, якщо в підприємства є документація заводу-виробника на автомобіль і в ній наведено перелік обов’язкових робіт з ТО, пальму першості в питанні розмежування ТО і ремонту варто віддати їй. Це випливає з п. 5 розд. V Правил № 615 і підтверджується листом Мінінфраструктури від 03.02.2012 р. № 1075/25/10-12.
Техобслуговування.ТО є комплексом операцій або операцією з підтримання роботоздатності чи справності виробу при використанні за призначенням, зберіганні та транспортуванні. Так зазначено в п. 1.3 Положення № 102.
При цьому існує декілька видів ТО автотранспорту. Наведемо їх у табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Види ТО
Вид ТО
Стисла характеристика
Проводять щодня після роботи автомобіля для його підготовки до подальшої експлуатації
Перше і друге ТО (ТО-1, ТО-2)
Здійснюють періодично в обов’язковому порядку. Періодичність проведення ТО визначається пробігом автомобіля або періодом часу, що сплинув з моменту його придбання (попереднього ТО)
Здійснюють двічі на рік — навесні та восени (разом з черговим ТО-2) для підготовки автомобіля до експлуатації у відповідних погодних умовах
ТО під час консервації
Виконують для забезпечення збереження автомобіля в період простою та можливості його експлуатації після розконсервації
Проводять безпосередньо на лінії
Переліки робіт, які зазвичай здійснюють під час проведення ТО, наведено в п. 3.5 Положення № 102 і додаткахА, Б і В до цього Положення.
Майте на увазі: зазначені переліки тільки приблизні. Тому за необхідності їх можна доповнити певними видами робіт, які рекомендує проводити виробник транспортного засобу. Список таких робіт зазвичай зазначають у сервісній книжці конкретного автомобіля.
Щоденне обслуговування, ТО-1, ТО-2 і сезонне ТО автомобілів не належать до їх реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення.
На це прямо вказує п. 3.8 Положення № 102. Ця інформація є важливою для відображення таких операцій в обліку (див. с. 62).
Варто зауважити, що осібно стоять операції із заміни шин та акумуляторних батарей. Вони також не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ (п. 3.19 Положення № 102). Водночас не включені вони й до переліку операцій, що належать до ТО, — їх немає в додатках А, Б і В до Положення № 102. Детальніше про це див. на с. 72.
Роботи, які підприємство може сміливо класифікувати як ТО транспортного засобу, наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Види робіт, що належать до ТО автомобіля
№ з/п
Вид робіт
Періодичність проведення
Щоденне обслуговування*
Перевірити технічний стан
1 раз на робочу добу незалежно від кількості робочих змін
Виконати роботи з підтримування належного зовнішнього вигляду
Заправити експлуатаційними рідинами
Усунути виявлені несправності
1 раз на робочу добу незалежно від кількості робочих змін
Провести санітарну обробку
* У межах щоденного обслуговування виконують і прибирально-мийні роботи. Їх зазвичай проводять за необхідності. Але перед ТО або ремонтом вони обов’язкові (п. 3.5 Положення № 102).
Роботи в межах ТО-1
Змастити вузли тертя та перевірити рівень оливи в картерах агрегатів і бачках гідроприводів; перевірити рівень рідини в гідроприводі гальм, у бачках омивача скла, виключення зчеплення
1раз на 5000 км пробігу* — для легкових автомобілів та автобусів;
1раз на 4000 км пробігу* — для вантажних автомобілів, автобусів на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, автомобілів повноприводних, причепів і напівпричепів
Промити повітряні фільтри гідровакуумного підсилювача гальм, піддон і фільтрувальний елемент повітряних фільтрів двигуна і вентиляції його картера, фільтр грубої очистки палива
Спустити конденсат з повітряних балонів пневматичного приводу гальм
В автомобілях з дизелями злити відстій з паливного бака і корпусів фільтрів тонкої і грубої очистки; перевірити рівень оливи в паливному насосі високого тиску та регуляторі частоти обертання колінчастого вала двигуна
При роботі в умовах великої запорошеності замінити оливи в піддоні картера двигуна, злити відстій з корпусів фільтрів очистки оливи, очистити від відкладень внутрішню поверхню кришки корпуса фільтра відцентрової очистки оливи
Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля під час руху або на посту діагностування
* Водночас для багатьох сучасних автомобілів ТО-1 можна проводити з іншою періодичністю: через 10000, 15000 км пробігу або через рік після придбання (якщо автомобіль використовується неінтенсивно). Пояснюється це перш за все тим, що нові технології, які застосовуються в автомобілебудуванні, дозволяють поліпшити їх технічні характеристики і, як наслідок, знизити витрати на обслуговування та підтримання роботоздатності автомобіля. У зв’язку з цим визначальними у питаннях періодичності проведення ТО і повного складу робіт є інструкції виробника. Усі вони, як правило, наводяться в технічній документації на автомобіль і можуть відрізнятися від вимог Положення № 102.
Роботи в межах ТО-2
Очистити і промити клапан вентиляції картера двигуна, замінити фільтрувальний елемент фільтра тонкої очистки оливи (або очистити відцентровий фільтр)
1раз на 20000 км пробігу — для легкових автомобілів та автобусів;
1раз на 16000 км пробігу — для вантажних автомобілів, автобусів на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, автомобілів повноприводних, причепів і напівпричепів
Прочистити сапуни і долити (замінити) оливу в картерах агрегатів і бачках гідроприводу автомобіля
Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля на ходу або на діагностичному стенді
Сезонне ТО
Промити систему охолодження двигуна, паливний бак і продути трубопроводи (восени), радіатори опалювача кабіни (кузова) і пусковий підігрівач
Двічі на рік (навесні і восени)
Перевірити стан і дію кранів системи охолодження та зливних пристроїв у системах живлення і гальм
Зняти акумуляторну батарею для підзаряджування і відкоригувати густину електроліту
Зняти карбюратор та паливний насос, промити та перевірити стан і їх роботу на стенді (восени)
Зняти паливний насос високого тиску, промити та перевірити стан і роботу на стенді (восени)
Зняти переривник-розподільник, очистити, перевірити його стан і, за необхідності, відрегулювати на стенді
Зняти генератор і стартер, очистити, продути внутрішню порожнину, замінити зношені деталі і змастити підшипники
Замінити оливу в спідометровому обладнанні, перевірити правильність опломбування спідометра і його приводу
Перевірити справність датчика включення муфти вентилятора системи охолодження, датчиків аварійних сигналізаторів у системах охолодження і змащування двигуна
Здійснити сезонну заміну олив відповідно до хіммотологічної карти
Зауважте: перелік, наведений у табл. 4.2, не є вичерпним. Зокрема, згідно з Положенням № 102 до ТО-1 і ТО-2 входить також низка контрольно-діагностичних, кріпильних та регулювальних робіт.
Крім того, зазначена в табл. 4.2 періодичність ТО може бути зменшена власником ДТЗ до 20 % залежно від умов експлуатації ДТЗ (п. 3.18 Положення № 102). При цьому
якщо зазначена періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватися останньою
Якщо ви звернули увагу, до списку операцій кожного виду ТО входять в основному роботи, що передбачають перевірку тих чи інших деталей. А ось заміна несправних деталей у цьому списку — рідкість. Чи означає це, що заміну несправних деталей і вузлів автомобіля у випадках, не наведених у табл. 4.2, потрібно неодмінно прирівнювати до ремонту? Вважаємо, що ні. Річ у тім, що усунення виявлених несправностей — одна з цілей проведення щоденного ТО (п. 3.5 Положення № 102), яке є складовою частиною кожного з решти видів ТО, передуючи їм.
Тому якщо під час проведення того чи іншого виду ТО підприємство понесло витрати на заміну певних деталей або вузлів, то такі витрати потрібно розглядати як витрати на проведення ТО, а не як витрати на ремонт. Проте зауважте: операції із заміни одного або декількох базових агрегатів слід класифікувати як ремонт транспортного засобу.
Ремонт.Під ремонтом розуміють комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин (п. 1.3 Положення № 102). При цьому слід розрізняти поточний ремонт і капітальний.
Поточним вважається ремонт, який виконують для забезпечення або відновлення роботоздатності ДТЗ. Він полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин. Поточний ремонт виконують за потреби згідно з результатами діагностування технічного стану ДТЗ або за наявності несправностей (п. 3.12 Положення № 102).
До поточного ремонту ДТЗ належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова та рами) (п. 3.13 Положення № 102)
Будь-який ремонт агрегатів — це поточний ремонт ДТЗ (п. 3.14 Положення № 102).
Перелік базових агрегатів ДТЗ наведено в додатку Г до Положення № 102. До нього входять:
1) двигун з картером зчеплення у зборі;
2) коробка передач, роздавальна коробка;
3) гідромеханічна передача;
4) задній міст (вісь);
5) середній міст (вісь);
6) передня вісь (міст);
7) рульове керування;
8) кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля;
9) кузов автобуса;
11) підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.
У свою чергу, капітальний ремонт — це ремонт, що виконується для відновлення справності та повного (або близького до повного) відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.
Його проводять за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану ДТЗ (п. 3.15 Положення № 102). Такий ремонт призначено для збільшення строку експлуатації автомобіля.
Капітальний ремонт уключає роботи, пов’язані із (п. 3.16 Положення № 102):
— заміною кузова — для автобусів та легкових автомобілів;
— заміною рами — для вантажних автомобілів;
— одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів.
До капітального ремонту причепів відносять роботи, пов’язані із заміною рами.
З технічною складовою ТО і ремонтів розібралися. Тепер перейдемо до обліку.
4.2. Облік ТО, ремонтів та поліпшень
Оскільки автотранспорт згідно з п.п. 5.1.5 П(С)БО 7 належить до такого об’єкта обліку, як ОЗ, порядок відображення в бухобліку витрат на ТО автомобіля, його ремонт і поліпшення потрібно шукати в цьому профільному П(С)БО. Допоможе нам і розд. 6 Методрекомендацій № 561.
Згідно із зазначеними документами облік таких витрат залежить від того, як проведені заходи впливають на майбутні економічні вигоди.
Рішення про характер та ознаки здійснюваних робіт приймає керівник підприємства (п. 29 Методрекомендацій № 561). Тобто підприємство самостійно визначає, на що спрямовані роботи:
— на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, реконструкція) об’єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод,
— на підтримання об’єкта у придатному для використання стані та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.
Рішення підприємства має базуватися на результатах аналізу існуючої ситуації та істотності понесених витрат.
На суму витрат, пов’язаних з поліпшенням автомобіля, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання, збільшують первісну вартість такого автомобіля. Але не одразу. Перед цим вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних вигод від експлуатації автомобіля, уключають до капітальних інвестицій (п. 31 Методрекомендацій № 561). Капіталізацію таких витрат відображають за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».
Після закінчення «поліпшувальних» робіт суму витрат відносять на збільшення первісної вартості автомобіля: Дт 105 — Кт 152. Крім того, суму проведених поліпшень відображають за кредитом позабалансового рахунка 09 «Амортизаційні відрахування» (у межах його дебетового залишку).
у разі зміни очікуваних економічних вигод від використання автомобіля переглядають строк його корисного використання (експлуатації)
При цьому амортизацію, виходячи з нового строку корисного використання, починають нараховувати з місяця, що настає за місяцем зміни такого строку*.
* З іншими «амортизаційними» нюансами, пов’язаними з поліпшенням об’єктів ОЗ, ви можете ознайомитися в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 79, с. 21.
А ось витрати, що здійснюються для підтримання автомобіля в робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, уключають до складу витрат звітного періоду. Підставами для цього є положення п. 15 П(С)БО 7 і п. 32 Методрекомендацій № 561.
До таких заходів можна віднести як ТО автомобіля, так і його ремонт, причому і поточний, і капітальний рівною мірою. Щодо ремонтів наше твердження базується на тому, що згідно з Положенням № 102 усі види ремонтів виконують, щоб відновити справність або роботоздатність автомобіля. Більше того, з наведених у цьому документі визначень поточного і капітального ремонтів прямо не випливає, що в результаті таких ремонтів підприємство отримає в майбутньому додаткові вигоди. І хоча однією з цілей проведення капітального ремонту назване повне або близьке до повного відновлення ресурсу виробу, згідно з п. 30 Методрекомендацій № 561 у загальному випадку витрати на капремонт не підлягають капіталізації.
А оскільки так, то витрати, пов’язані з ТО та ремонтами автомобіля, підприємство в бухобліку включає до складу витрат звітного періоду і залежно від функціонального призначення автомобіля відображає за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 або 94.
Водночас можливі ситуації, коли заміна одного або декількох базових агрегатів у межах капітального (або навіть поточного) ремонту автомобіля приводить до значного збільшення його загального ресурсу і, як наслідок, до отримання підприємством у майбутньому додаткових економічних вигод.
Так, наприклад, установка двигуна більшої потужності, очевидно, поліпшує технічні характеристики транспортного засобу в цілому, а не тільки відновлює його справність чи роботоздатність. У подібних випадках згідно з п. 14 П(С)БО 7 вартість виконаних робіт можна відобразити в бухгалтерському обліку як капітальні інвестиції.
На той факт, що в деяких випадках витрати на ремонт капіталізуються, вказує і п. 30 Методрекомендацій № 561. Зокрема, у ньому зазначено, що витрати можуть визнаватися капітальними інвестиціями, якщо капітальний ремонт можна ідентифікувати з окремою замортизованою частиною (компонентом) ОЗ.
Крім того, витрати на ремонт можна визнати капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов’язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання.
Наприклад, підприємство купує автомобіль, що вимагає ремонту. У такому разі витрати на його ремонт приймають на збільшення первісної вартості до суми, що може бути відшкодована від його використання в майбутньому.
Зверніть увагу: витрати на поліпшення автомобіля для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від його використання, визнають капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суму його очікуваного відшкодування (п. 29 Методрекомендацій № 561). При цьому сумою очікуваного відшкодування вважають більшу з двох оцінок: чисту вартість реалізації або нинішню вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання ОЗ, уключаючи їх ліквідаційну вартість.
Узагальнимо правила бухгалтерського обліку операцій з ТО, ремонту та поліпшення автомобіля на рис. 4.1.
Важливо! Якщо здійснюється заміна агрегату (наприклад, двигуна), у зв’язку з якою підприємство збільшує первісну вартість автомобіля, то необхідно виключити з вартості об’єкта ОЗ ту частину, що припадає на замінюваний агрегат.
Цього вимагає абзац другий п. 46 Методрекомендацій № 561. Відповідно до нього підприємство припиняє визнавати частину об’єкта ОЗ, якщо цю частину замінено, а витрати на її заміну включено до первісної (переоціненої) вартості об’єкта. Аналогічний висновок випливає з п. 14 П(С)БО 7.
При цьому, як передбачено п. 35 П(С)БО 7, потрібно пропорційно зменшити первісну (переоцінену*) вартість і знос автомобіля на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу його частини, що ліквідується, відповідно. Причому якщо підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, її можна оцінити в сумі витрат на заміну (п. 46 Методрекомендацій № 561).
* Якщо йдеться про переоцінений об’єкт ОЗ, також треба зменшити суму сальдо за дооцінкою, що відображається в додатковому капіталі, у кореспонденції зі збільшенням нерозподіленого прибутку (пропорційно вартості ліквідованої частини).
Детальніше це питання було розглянуто в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68-69, с. 17.
Що стосується податкового обліку витрат на ТО, ремонт і поліпшення автомобіля, то на цьому полі потрібно грати за бухобліковими правилами. Адже з 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток став бухгалтерський фінрезультат. При цьому високодохідники обов’язково (малодохідники — за бажанням)* коригують його на різниці (п.п. 134.1.1 ПКУ). Вони вимушені разом із бухгалтерським вести окремий податковий облік ОЗ. Такі платники податку на прибуток повинні врахувати, що витрати, які капіталізуються в бухгалтерському обліку, вплинуть і на податкову вартість автомобіля, що поліпшується.
* Високодохідниками ми називаємо платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн. Усі інші платники податків є малодохідниками.
Тому податкову амортизацію після поліпшень слід розраховувати виходячи з нової (збільшеної) вартості автомобіля
Високодохідник або малодохідник-доброволець має справу з транспортним засобом, що не використовується в госпдіяльності і, відповідно, класифікується як об’єкт невиробничих ОЗ? Тоді доведеться забути про податкову амортизацію витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення (п.п. 138.3.2 ПКУ). А ось вартість ремонтних робіт, що не була капіталізована згідно з бухгалтерськими правилами, на наш погляд, цілком законно вплине на об’єкт обкладення податком на прибуток.
Із ПДВ жодних сюрпризів. Суми цього податку, сплаченого (нарахованого) у складі вартості робіт (матеріалів) з проведення ТО, ремонтів і поліпшень, підприємство включає до свого податкового кредиту за правилами ст. 198 ПКУ. Важливо тільки, щоб у наявності була належним чином оформлена податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). При цьому якщо автомобіль не передбачається використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, необхідно нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ.
Облік операцій з ТО і ремонту автомобіля розглянемо на прикладі.
Приклад 4.1.Підприємство силами СТО здійснило поточний ремонт автомобіля, який використовує директор підприємства. У результаті ремонту збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання транспортного засобу, не сталося.
Вартість ремонтних робіт, уключаючи вартість необхідних вузлів, запчастин і деталей, — 13800,00 грн. (у тому числі ПДВ — 2300,00 грн.).
Крім того, на СТО виконані роботи з ТО автомобіля. Їх вартість склала 3000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 500,00 грн.).
У бухгалтерському обліку такі операції відображаємо таким чином (див. табл. 4.3):
Таблиця 4.3. Облік поточного ремонту і ТО автомобіля
