Система технічного обслуговування і ремонту обладнання електрогосподарства

Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання

Ремонт обладнання на підприємстві повинен здійснюватися завчасно, до остаточного зносу машини і втрати можливості подальшої експлуатації.

Щоб запобігти прогресуючому зносу обладнання, підприємства запрова­джують систему планово-попереджувальних ремонтів (ППР). Термін та обсяг ремонтів за цією системою визначається заздалегідь спланованим графіком (планом). Періодичність ремонтів призначається у залежності від ресурсу часу, відпрацьованого обладнанням, що виключає виникнення аварійних ситуацій. Крім того така система дозволяє ремонтним та експлуатаційним службам завча­сно підготуватися до виведення верстата або агрегату з виробничого процесу.

Ремонт обладнання може бути плановим і виконуватися відповідно до графіка, або неплановим.

Плановий ремонт — це ремонт, передбачений раціональною системою технічного обслуговування і ремонту обладнання який виконується після встановле­ної нормами кількості годин, відпрацьованих обладнанням.

Рисунок 1.1— Схема видів планових ремонтів

Неплановий ремонт — це ремонт передбачений раціональною системою технічного обслуговування і ремонту обладнання, що здійснюється у неплановому поряд­ку, при необхідності.

Неплановий ремонт включає виконання таких робіт : заміна деталей, що випадково вийшли з ладу або відновлення їх працездатності, поновлення випадкових порушень регулювання спряжень або вузлів. Такі ремонти повинні виконуватися без перерв у роботі обладнання, наприклад, під час обідньої перерви, в нічну зміну, у вихідні дні.

studopedia.org — Студопедия.Орг — 2014-2021 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.001 с) .

Источник

Технічний контроль, обслуговування і ремонт електроустановок

5.5.1. У споживача повинен бути організований постійний і періодичний контроль (огляди, діагностування) технічного стану електроустановок, обладнання, будівель і споруд. Періодичність контролю установлює особа, відповідальна за електрогосподарство. Результати контролю повинні фіксуватись у спеціальному журналі.

5.5.2. Контроль технічного стану електроустановок повинен проводитись оперативними й оперативно-ремонтними працівниками споживача. Обсяг контролю встановлюється у відповідності до вимог НД, вимог інструкцій заводів-виробників, щорічних планів, які затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство.

5.5.3. По закінченні встановленого нормативно-технічною документацією терміну експлуатації технологічні системи та електроустановки повинні підлягати технічному діагностуванню.

Діагностування технічного стану проводиться за програмою, погодженою Держенергонаглядом, Держпромгірнаглядом та комісією, очолюваною технічним керівником споживача (особою, відповідальною за електрогосподарство) або його заступником. До складу комісії включають керівників і спеціалістів структурних підрозділів споживача, осіб, відповідальних за електрогосподарство підрозділів, представників Держенергонагляду, Держпромгірнагляду, спеціалістів спеціалізованих організацій (за договором).

5.5.4. Завданням діагностування технічного стану електроустановок є:

— визначення технічного стану електроустановок (справна, несправна, працездатна, непрацездатна);

— визначення місця можливої відмови або несправності;

— прогнозування технічного стану електроустановки.

В обсяг проведення технічного діагностування на підставі діючих НД повинні бути включені:

— зовнішній і внутрішні огляди;

— перевірка технічної документації;

— питання організації експлуатації електричних установок;

— оперативне їх обслуговування та відповідність здійснюваних випробувань та вимірювань чинним НД тощо.

Для проведення технічного діагностування електроустановки споживач може використовувати наявні в нього системи і засоби технічного діагностування.

Одночасно з діагностуванням технічного стану повинна здійснюватись перевірка виконання приписів наглядових органів і заходів, намічених за результатами розслідування порушень роботи електроустановок, а також заходів, розроблених за попереднім технічним діагностуванням.

Результати роботи комісії повинні бути оформлені актом та/або занесені в технічні паспорти устаткування з обов’язковим визначенням терміну наступного діагностування.

Експлуатація електроустановок з аварійно небезпечними дефектами, виявленими в процесі контролю та діагностування, забороняється.

5.5.5. У споживача повинна діяти ТОР устаткування електрогосподарства, спрямована на забезпечення надійної і безпечної його роботи.

Графіки ремонтів, технічного обслуговування і їх обсяги визначаються щорічними планами, які підписуються особою, відповідальною за електрогосподарство, та затверджуються керівником. Зазначені графіки можуть складатися на основі проведеного діагностування технічного стану електроустановок.

5.5.6. Термін технічного обслуговування і ремонту визначається цими Правилами, діючими галузевими нормами, інструкціями заводів-виробників.

Збільшення або зменшення періодичності та збільшення тривалості ремонту порівняно з нормативними термінами допускають залежно від стану електроустановок, відповідного технічного обґрунтування та за результатами контролю основних експлуатаційних характеристик обладнання.

5.5.7. Конструктивні зміни електроустановок, окремих апаратів, а також зміни електричних схем під час виконання ремонтів повинні здійснюватись тільки за затвердженою технічною документацією.

5.5.8. Ремонт електроустановок, безпосередньо зв’язаних з технологічними агрегатами, повинен, як правило, проводитись одночасно з ремонтом агрегатів.

5.5.9. До виведення електроустановок у капітальний ремонт повинні бути складені відомості обсягу робіт і кошторис, які уточнюються після огляду обладнання:

— розроблені, узгоджені та затверджені технологічні карти, а також проект на проведення робіт;

— заготовлені відповідно до відомостей обсягу робіт необхідні матеріали і запасні частини;

— складена і затверджена технічна документація на роботи з реконструкції, намічені до виконання під час ремонту, підготовлені матеріали й обладнання для їх освоєння;

— укомплектовані та приведені в справний стан інструменти, пристрої, такелажне обладнання, вантажопідіймальні механізми;

— підготовлені робочі місця для ремонту, проведене планування ремонтної площадки із зазначенням місць розміщення деталей;

— укомплектовані ремонтні бригади та проінструктовано персонал.

5.5.10. Технічну документацію на капітальний ремонт електроустановок затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство. У разі виконання ремонту сторонньою організацією технічну документацію узгоджують з керівником ремонтного підприємства.

5.5.11. Установлені в споживачах електроустановки повинні бути забезпечені запасними частинами й матеріалами. Стан запасних частин і матеріалів, умови їх зберігання повинні періодично перевірятись особою, відповідальною за електрогосподарство.

5.5.12. Під час приймання електроустановок з капітального ремонту перевіряються виконання всіх передбачених робіт, а також зовнішній стан електроустановок (теплова ізоляція, чистота, фарбування, стан поручнів тощо), наявність і якість ремонтної звітної технічної документації, а також параметри електромагнітних полів на робочих місцях, мікроклімату, шуму, освітленості інших факторів згідно з Державними санітарними нормами (пункти 5.7.14., 5.7.15., 5.7.19. та 5.7.20. цих Правил).

5.5.13. Електроустановки, які вводяться в роботу після ремонту, випробовуються згідно з додатками 1 та 2. Спеціальні випробування електроустановок та електрообладнання проводять за розробленими схемами та програмами, затвердженими особою, відповідальною за електрогосподарство.

5.5.14. Електроустановки після попереднього приймання з капітального ремонту перевіряються в роботі під навантаженням у терміни, указані заводом-виробником, але не менше ніж 24 год. За відсутності дефектів у роботі протягом цього часу вони приймаються в експлуатацію. Якщо під час перевірки виявлені дефекти, що заважають роботі електроустановок, ремонт уважається не закінченим до їх усунення та повторної перевірки під навантаженням протягом наступних 24 год.

5.5.15. Роботи, виконані під час капітального та поточного ремонтів, приймаються за актом, до якого повинна бути додана технічна документація з ремонту. Акти з усіма додатками зберігаються у паспортах обладнання.

Керування електрогосподарством

Загальні положення

5.6.1.1. Система управління електрогосподарством споживача є складовою частиною системи управління споживачем у цілому і повинна забезпечувати:

— розвиток системи електропостачання споживача для задоволення його потреб в електроенергії;

— підвищення надійності і безпеки;

— оперативно-диспетчерське керування електрогосподарством, узгоджене залежно від електричної схеми живлення (у разі наявності власних джерел електричної енергії та/або розподільних мереж) з електропередавальною організацією (енергопостачальною організацією та/або регіональною електроенергетичною системою);

— контроль за технічним станом та експлуатацією власних електроустановок і джерел електричної енергії;

— контроль за дотриманням установлених електропередавальною організацією режимів споживання електричної енергії та потужності.

5.6.1.2. Споживач повинен проводити аналіз техніко-економічних показників роботи електрогосподарства та його технологічних підрозділів з метою оцінки стану окремих елементів і всієї системи електропостачання, режимів роботи, відповідності фактичних показників функціонування електрогосподарства нормованим, а також проводити оцінку умов праці на робочих місцях персоналу згідно з вимогами пунктів 5.7.2. і 5.7.14. цих Правил.

5.6.1.3. В електрогосподарстві споживача повинен бути організований за встановленими формами облік показників роботи обладнання (позмінний, добовий, місячний, квартальний, річний) для аналізу його економічності та надійності роботи.

5.6.1.4. На підставі аналізу повинні розроблятись й виконуватись заходи з підвищення надійності електропостачання споживача й ефективності використання електричної енергії.

Источник

Організація робіт з поточного ремонту електроприводу

ВСТУП

Загальна частина

Планування ремонтів електрообладнання

Організація робіт з поточного ремонту електроприводу

Організація оплати праці електроремонтного персоналу

Заходи з наукової організації праці

Розрахункова частина

Розрахунок списочного складу

Розрахунок середньомісячної заробітної плати

Розрахунок працеємності поточного ремонту

Розрахунок витрат на поточний ремонт

Розрахунок економічного ефекту за наукової організації праці

Список літератури

Додаток1: завдання на курсовий проект

Вступ.

Центр економічної діяльності в умовах ринкового господарства змінюється до основної ланки всієї економіки підприємства. На підприємстві вирішується питання об’єму та асортименту виготовляємой продукції , вибору постачальників та покупців , формування цін , економічного розходування ресурсів , впливу кадрів, багато продуктивної техніки та технології.

Саме на підприємстві здійснюється процес виробництва продукції , виникає безпосередній зв’язок робітника та засобів виробництва.

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва , конкурентної здатності продукції та послуг на основі упровадження досягнень науково-технічного процесу , ефективність форм господарювання та керування виробництвом , переборювання безпорадності , активізація підприємства , ініціативи і т.д.

На ефективність роботи підприємства в умовах ринкової економіки впливають найрізноманітніші фактори , пов’язані з удосконаленням організації виробництва та праці, керування підприємством.

Питання удосконалення господарства мають важливе значення при ринковій економіці , яка вимагає всілякої економії матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, при цьому особливе значення має правильна організація електроремонтного господарства у боротьбі з простоями обладнання. Простої , так чи інакше пов’язені з ремонтами, складають близько ¾ всіх простоїв металургійних агрегатів, поліпшення ремонтної справи дозволяє значно зменшити кількість простоїв, збільшити виробництво продукції та зменшення її собівартості.

Раціональна організація електроремонтного господарства є найважчою умовою підвищення ефективності металургійного виробництва.

Задача електроремонтного господарства металургійного заводу зводиться до забезпечення безперервної, надійної та високопродуктивної роботи обладнання при найменших матеріальних та трудових витратах. Удосконалення організації електроремонтного господарства, зменшення трудових витрат на ремонт та догляд за обладнанням є суттєвими резервами подальшого підвищення продуктивності праці на кожному підприємстві та у чорній металургії в цілому.

Рішення задачі підвищення ефективності служби електрообладнання металургійних заводів вимагає здійснення цілого комплексу заходів:

1. підвищення надійності електрообладнання

2. забезпечення ремонтів високо надійними уніфікованими запасними частинами

3. широке застосування передової технології ремонтів та виробництва запасних частин та змінного електрообладнання наукової організації праці електроремонтного та чергового персоналу.

4. суттєвого поліпшення догляду за електрообладнанням у міжремонтний період

Виконання цих задач вимагає подальшого удосконалення планування , організації виробництва та праці всієї економічної роботи підрозділів електроремонтного господарства металургійних заходів.

Загальна частина

1.1 Планування ремонтів електрообладнання.

Системи технічного обслуговування та ремонту електрообладнання (ТОРЕО)- це система так званого планово –попереджувального типу. Основна мета такої системи ремонту полягає в тому , що по закінченню відпрацьованого часу в момент відмови виникають різного виду ремонтні роботи. Чим менше за часом розрив між фактичним моментом відмови та виконання відповідного ремонтного впливу на об’єкт ,тим ефективніше і економічніше система технічного обслуговування та ремонту.

Система (ТОРЕО) служить нормально-інформаційною базою , необхідна для розробки і складання основоположного документу по якому організовується робота по здійсненню технічного обслуговування обладнання енергогосподарства промислових підприємств.

Таким документом є річний графік технічного ремонту і обслуговування обладнання енергогосподарства підприємства.

З метою зниження витрати на ТО та Р електрообладнання поділяється на три категорії в залежності від впливу на роботу підприємства , його цехів і ділянок:

1. електрообладнання , життєво важливе для всього підприємства та визначаюче випуск основної продукції , — піддається ТО і Р в примусовому порядку в нормативні терміни і у повному об’ємі , передбаченому змістом типових ремонтних робіт.

2. електрообладнання , відмова котрого приводить до недовиконанню плану виробництва окремими цехами та підрозділами підприємства ,- накладається через нормативні терміни оглядом , при котрих визначається необхідність і об’єм ремонтних робіт з послідуючим після оглядним ремонтом.

3. електрообладнання, відмова котрого суттєво не впливає на випуск продукції ,- ремонт не планується і відбувається тільки після відмов.

В річний план графіка ремонту електричних машин входе тільки середні і поточні ремонти. Капітальний ремонт з заміною обмоток електричних машин , силових і пічних трансформаторів , електрозварювального обладнання , вантажо під’ємних електромагнітів в річний номенклатурний план електрообладнання не включається і відбувається при необхідності заміни обмоток.

Для вирівнювання завантаження ремонтного персоналу та ремонтних цехів і організації по місяцям планового персоналу і р емонтних цехів по місяцям планового року при розбірці річного плана- графіка допускається перенесення ремонту електрообладнання із одного місяця в другий в залежності від його значення , та групи режиму роботи. Величенна перенесення терміну ремонту визначається згідно П72. інші значення переносу планового ремонту можуть бути встановленні особою , відповідальною за електрогосподарство , і підлягають затвердженню головним інженером підприємства на термін 1-3 рок.

Основними задачами для планування ремонтних робіт на підприємстві є:

1. річний план поточного і капітального ремонтів технологічного обладнання.

2. річний план – графік ТО і Р електрообладнання за попередній рік.

3. місячні плани — графіки ремонту технологічного обладнання , агрегатів і механізмів.

4. ремонтні відомості.

5. кошти на капітальний ремонт і модернізація електрообладнання .

6. запровадження системи технологічного обслуговування та ремонту обладнання електрогосподарств промислових підприємств , які пропонують норми та нормативи, її рекомендацій і положень.

7. підвищення надійності обладнання .

8. забезпечення подачі якісних енергоресурсів основному технологічному обладнанню.

9. економія енергетичних ресурсів , раціонального використання ремонтного матеріалу.

10. скорочення простоїв основного технічного обладнання за рахунок удосконалення технічного обслуговування та ремонту обладнання енергогосподарства.

11. впровадження показників якості ремонту і якості енрго ремонтних служб.

12. організація обліку технічного стану обладнання.

13. організація матеріальної та виробного — технічної бази.

ВСТУП

Загальна частина

Планування ремонтів електрообладнання

Організація робіт з поточного ремонту електроприводу

Источник