Система технічного обслуговування і ремонту ( ТО і Р)
Системою технічного обслуговування й ремонту називають сукупність взаємозалежних засобів, документації технічного обслуговування й ремонту й виконавців, необхідних для підтримки й відновлення якості встаткування. У коло питань, охоплюваних системою, можуть входити також забезпечення матеріалами, заготівлями, запасними частинами й т.д.
Мета технічного обслуговування й ремонту: 1) попередження аварій устаткування; 2) можливість виконання ремонтних робіт із плану, погодженому із планом виробництва; 3) своєчасна підготовка запчастин, матеріалів і робочої сили й мінімальний простій устаткування в ремонті.
На переважній більшості промислових підприємств, а на хімічних і нафтопереробних заводах скрізь застосовують систему планово-попереджувальних ремонтів (ППР).
У цілому система ППР служить для підтримки встаткування в справному стані, тобто шляхом планових ремонтів вона повинна забезпечити працездатність устаткування при збереженні його високої продуктивності. Планове проведення ремонтів дозволяє також створити рівномірне завантаження ремонтних бригад, підвищити якість ремонтів і знизити витрати на ремонт.
Планово-попереджувальні ремонти проводяться по методу планово-періодичних примусових ремонтів для основного встаткування й по методу післяоглядових ремонтів для допоміжного устаткування. Наприклад, метод післяоглядових ремонтів застосовується при ремонті трубопроводів й арматури.
Метод післяоглядових ремонтів припускає виконання ремонту по строку й обсягу тільки після попередні йому періодичного огляду. Періодичність оглядів установлюється по орієнтовних термінах служби деталей машин. Метод післяоглядових ремонтів дозволяє збільшити міжремонтний пробіг допоміжного устаткування й знизити вартість ремонту встаткування.
Віднесення встаткування до основного або допоміжного залежить від ступеня впливу відмови цього встаткування на роботу технологічної лінії. Якщо відмова встаткування веде до зупинки технологічної лінії (установки), то воно ставиться до основного і його ремонт проводиться в примусовому порядку по методу планово-періодичних ремонтів.
Графік ППР повинен передбачати: 1) витрати часу на ремонт; 2) витрати робочої сили на ремонт; 3) необхідна кількість запчастин і ремонтних пристосувань; 4) проведення модернізації в період зупинки встаткування на ремонт.
Планово-попереджувальний ремонт здійснюється періодично в плановому порядку через певну кількість годин безперервної роботи. Зміст й обсяг кожного ремонту встановлюються остаточно в процесі його виконання з урахуванням виявленого стану агрегатів.
Система ППР передбачає наступні види обслуговування й ремонтів: технічне (міжремонтне) обслуговування; поточний ремонт; капітальний ремонт.
Технічне обслуговування — це комплекс робіт для підтримки працездатності встаткування між ремонтами. Технічне обслуговування здійснюється експлуатаційним (апаратник, машиніст, оператор) і обслуговуючим персоналом (черговий слюсар, електрик, помічник майстри) по діючим на підприємстві правилам технічної експлуатації й безпечного обслуговування.
В обсяг технічного обслуговування входять:
1) Експлуатаційне обслуговування — обтирання, чищення, зовнішній огляд, змащення, перевірка стану систем охолодження підшипників, спостереження за станом кріпильних деталей, перевірка справності заземлення; всі виявлені несправності повинні бути зафіксовані експлуатаційним персоналом у змінному журналі й усунуті в можливо короткий строк силами експлуатаційного й обслуговуючого персоналу;
2) дрібний ремонт устаткування — підтяжка кріплень і контактів, часткове регулювання, заміна запобіжників, контактів, виявлення загального стану ізоляції; обслуговуючий персонал повинен регулярно переглядати запису експлуатаційного персоналу в змінному журналі й вживати заходів по усуненню зазначених у ньому несправностей.
Для конкретного встаткування вказівки по технічному обслуговуванню приводяться в «Інструкції по експлуатації» або в «Інструкції з технічного обслуговування»
Поточний ремонт — це ремонт, здійснюваний у процесі експлуатації для гарантованого забезпечення працездатності встаткування й складається в заміні й відновленні окремих частин устаткування і їхньому регулюванню. Такий ремонт виконується з розбиранням окремих складальних одиниць. Він включає наступні операції: 1) промивання машин або апаратів із заміною змащення; 2) регулювання складальних одиниць, які піддаються найбільшому зношуванню тому, що працюють під великим навантаженням; 3) розбирання вузлів з наступною заміною й ремонтом деталей, термін служби яких відповідає тривалості одного міжремонтного періоду; 4) зборку й перевірку відремонтованих складальних одиниць; 5) ремонт футеровок й антикорозійних покриттів; 6) проведення робіт, загальних для періодичних оглядів.
Поточні ремонти проводяться в неробочі зміни, у вихідні дні, а при безперервній роботі — у планові дні, спеціально виділені для цього виду ремонту.
Кількість, обсяг, зміст і строки поточних ремонтів устаткування визначаються тривалістю служби деталей й інтенсивністю використання машин й апаратів у передремонтний період.
Результати поточного ремонту й технологічної перевірки, виявлені дефекти й роботи з їхнього усунення реєструються в ремонтній карті.
Капітальний ремонт — це ремонт, здійснюваний з метою відновлення справності й повного або близького до повного відновлення ресурсу встаткування із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові, і їхнім регулюванням. Цей вид ремонту характеризується одночасною зміною великої кількості деталей, складальних одиниць і комплексів. При капітальному ремонті встаткування повністю відновлюється, а його експлуатаційні характеристики доводять до відповідності технічним умовам на нове або відремонтоване встаткування. До складу капітального ремонту входять:
1) повне розбирання й промивання машини або апарата; 2) ремонт або заміна зношених деталей, складальних одиниць і комплексів; 3) шабровка направляючих, регулювання й вивірка всіх координат машини або апарата до встановлених технічною документацією норм точності; 4) перевірка фундаментів, станин, базових деталей, антикорозійних покриттів; 5) зборка машини або апарата з перевіркою якості зборки; 6) перевірка машини або апарата на холостому ходу й під навантаженням. Крім того, у капітальний ремонт можуть бути включені роботи з модернізації машини або апарата, а також по автоматизації й механізації стосовно до технологічного процесу.
По закінченні капітального ремонту машина або апарат здаються по акті комісії в складі головного механіка, інженера відділу технічного нагляду, інженера по техніці безпеки й начальника виробництва.
Існує ще два види ремонту: регламентований і по технічному стану.Обидва види ремонту є плановими й застосовуються на окремих ділянках деяких галузей промисловості й транспорту, де до експлуатованого встаткування висувають специфічні вимоги.
Регламентований ремонт— виконується з періодичністю й в обсязі, установленими в експлуатаційній документації, незалежно від технічного стану виробу в момент початку ремонту. Цей вид ремонту носить примусовий характер, передбачає зупинку встаткування в заздалегідь заплановані строки і ремонт його ведеться тільки згідно інструкції. При цьому окремі деталі й вузли, відпрацювавши встановлений строк, незалежно від їх фактичного технічного стану заміняють новими або реставрованими. Регламентований ремонт гарантує високу експлуатаційну надійність устаткування, однак характеризується значними матеріальними й трудовими витратами.
Ремонт по технічному стану— передбачає контроль технічного стану встаткування з періодичністю й обсягом, установленими в нормативно-технічній документації; обсяг і момент початку ремонту визначаються по технічному стану встаткування або його вузла.
При визначенні виду ремонту звичайно виходять із того, що встаткування виробництв і технологічних установок ремонтують під час зупинки на ремонт усього комплексу. Устаткування, що працює періодично або може бути замінено резервним, ремонтують у неробочу зміну або під час роботи резервного встаткування.
Приклад технологічного процесу капітального ремонту
Капітальний ремонт у сучасних ремонтних підрозділах підприємств проводять зі знеособленням агрегатів і деталей. Це значить, що в процесі збирання обладнання встановлюють не ті агрегати, які були з нього зняті при розбиранні, і інші, наперед відремонтовані. Агрегати, у свою чергу, ремонтують зі знеособленням деталей.
Такий метод ремонту створює умови для ритмічної роботи ремонтного підприємства, дозволяє раціональніше використовувати його виробничі потужності, забезпечує стабільність якості відремонтованого обладнання і скорочує тривалість ремонту.
Товарні агрегати, прийняті в ремонт, відправляють безпосередньо на склад ремонтного фонду і складують на стелажах.
Товарні агрегати зі складу ремонтного фонду транспортують на розбірно-мийну ділянку, де їх також частково розбирають, миють у спеціальній машині, а потім розбирають на деталі. Деталі розібраних агрегатів миють і очищають від жирових і смолянистих забруднень, накипу й нагару, після чого їх дефектують, керуючись технічними умовами.
За наслідками дефектації деталі сортують на три групи: придатні, такі, що підлягають ремонту і непридатні.
Придатнідеталі направляють на ділянку комплектування, а деталі, що підлягають ремонту, – на склад деталей, які чекають ремонту. Тут деталі з певними поєднаннями дефектів підбирають у партії, а потім згідно технологічним маршрутам транспортують на виробничі ділянки ремонту. Відремонтовані деталі поступають на ділянку комплектування.
Непридатні деталі транспортують на склад металобрухту.
Замість непридатних деталей на ділянку комплектування подають нові. Деталі трьох груп (придатні, відремонтовані, нові) підбирають в з’єднання за розмірами і масою і, якщо потрібно, підганяють, створюючи таким чином комплекти до окремих агрегатів. Потім комплекти деталей поступають на ділянки складання агрегатів. Зібрані агрегати випробовують і фарбують, після чого вони поступають на пости складання або на склад готової продукції
3. Ремонтні документи
Ремонтні документи розробляються на основі конструкторської, експлуатаційної й технологічної документації, а також досвіду експлуатації, у процесі якої визначають інтенсивність зношування й інші показники. У цих документах повинні бути відбиті способи ремонту; пристосування, інструмент і прилади, необхідні для проведення ремонту; технічні вимоги до відремонтованого встаткування; норми витрати запасних частин і матеріалів.
Ремонтні креслення.Для організованого проведення ремонтів велике значення має наявність якісно складених ремонтних креслень, тобто креслень для ремонту складальних одиниць, зборки й контролю відремонтованих деталей і вузлів.
На ремонтних кресленнях указують тільки ті розміри, граничні відхилення, зазори й інші дані, які перевіряють у процесі ремонту. При цьому повинні бути збережені клас точності й посадка, передбачені в робочих кресленнях.
Графіки ремонтів.Основними вихідними документами при складанні загального плану ремонту є річні плани й графіки ремонтів виробництв, цехів, технологічних установок або окремого встаткування. Плани й графіки становлять, виходячи з виробничого плану й діючих нормативів на ремонт. При цьому враховують також реальні можливості, сили й засоби ремонтної служби, а в деяких випадках і сезонність.
У річних графіках установлюють місяці, протягом яких дана технологічна установка (або встаткування) повинна бути відремонтована. На підставі річних графіків становлять місячні графіки ремонтів; у них указують календарні дні простою кожного об’єкта в ремонті того виду, що передбачений річним планом. Відповідно до місячного графіка об’єкт у строго призначений час зупиняють на ремонт допустимі відхилення від нормативу для міжремонтного циклу становить +10%. Відступи від графіка повинні носити винятковий характер.Вони припустимі тільки після ретельної перевірки стану об’єкта спеціальною комісією з керівників підприємства.
Проект графіка капітального ремонту попередньо узгоджується з усіма організаціями, які на договірних засадах повинні брати участь у ремонтних роботах. Початку кожного ремонту повинне передувати складання відомостей, у яких детально перераховані всі роботи, виконувані відповідно до даного планового ремонту. Форми цих відомостей можуть бути різними, але всі вони повинні містити відомості, достатні для правильного визначення необхідної робочої сили, необхідних матеріалів і запасних частин, а також вартість як усього ремонту, так й окремих його елементів.
Крім ремонтних робіт у відомості можуть бути відбиті роботи, обумовлені виробничою необхідністю (дрібні перемикання комунікацій, конструктивні зміни й ін.), спрямовані на поліпшення умов праці (номенклатурні роботи з техніки безпеки), а також роботи із часткової модернізації технологічної установки або повної модернізації конкретного встаткування (заміна старого встаткування новим, більше зробленим).
Відомість складаютьть керівники експлуатації ділянки: начальник і механік ділянки, старший механік і начальник цеху. Відомість узгоджується з головним механіком і затверджується головним інженером підприємства.
На підставі відомостей ремонтних робіт (відомостей дефектів) складаються зведені заявки на необхідні для ремонту матеріали й запасні частини, які повинні бути підготовлені на призначений термін ремонту службами постачання підприємства або виконавця.
З урахуванням витратних матеріалів і запасних частин по відомостях становлять кошторис на ремонт, що визначає поелементну й загальну вартість усього ремонту.
Відомість ремонтних робіт (відомість дефектів) не можна вважати документом, що вимагає неухильного, пунктуального виконання. При розкритті, розбиранні й ретельному технічному огляді ремонтуючого встаткування можуть бути виявлені нові, не передбачені відомістю дефекти або, навпаки, передбачувані дефекти можуть бути відсутні. Тому в ході ремонту відомість доповнюється новими пунктами або скорочується. Відкоректована відомість, що відбиває перелік й обсяг фактично зроблених робіт, називається виконавчої й разом з попередньою відомістю служить звітним документом при оформленні здачі об’єкта після ремонту. Розбіжності між попередньою й виконавчою відомостями повинні бути докладно пояснені в графі «Примітки» або в спеціальному акті.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Источник
Організація технічного обслуговування та ремонту автомобілів
Система ТО і ремонту становить сукупність взаємопов’язаних засобів, документації і виконавців, необхідних для забезпечення і відновлення якості автомобілів, що входять у цю систему. Структура системи ТО і ремонту авто-мобілів показана на рис. 11.1. Від виробництва до вибракування автомобіль періодично підлягає трьом комплексам технічних дій: передпродажна підго-товка, обслуговування в гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації. Основні положення, нормативи, перелік і умови виконання робіт, взаємні обов’язки власників автомобілів і СТОА (роботи з передпродажної підготовки можуть виконуватись не тільки на СТОА, а й на відповідних дільницях великих торговельних автомобільних центрів).
Здійснення передпродажної підготовки й обслуговування автомобілів в гарантійний період експлуатації викликано відповідальністю заводів за якість виготовлених автомобілів і бажанням одержати об’єктивну інформацію для подальшого удосконалення конструкції автомобіля.
Передпродажна підготовка автомобілів.Якість автомобіля на момент продажу має відповідати вимогам технічних умов автомобільного заводу та іншій нормативно-технічній документації. Проведення передпродажної підготовки є обов’язковою умовою для забезпечення гарантій автомобільного заводу, про що робиться запис у сервісній книжці або в документі, який його заміняє. Автомобіль, що надходить у магазин з заводу, покритий протикорозійним препаратом для збереження лакофарбового покриття, який видаляють перед продажем. Під час транспортування автомобіля поверхня кузова і внутрішня частина салону забруднюється, тому їх необхідно вимити й прибрати. Перед продажем автомобіль оглядають, виконують необхідні регулювальні й контрольно-діагностичні роботи. Велику увагу приділяють технічному стану вузлів і систем, які забезпечують безпеку руху. Всі виявлені відмови і несправності ліквідують.
Передпродажна підготовка легкових автомобілів включає три комплекси робіт: обов’язкові; за потреби; додаткові, які виконуються за бажанням покупця і за його рахунок.
Комплекс обов’язкових робіт включає зняття консерваційного покриття і проведення прибирально-мийних робіт; перевірку відповідності номерів товаросупроводжувальної документації з номерами двигуна і кузова автомобіля; перевірку наявності технічної документації; комплектуючих виробів і речей; перевірку і регулювання вузлів і систем, що забезпечують безпеку руху; виявлення механічних пошкоджень (подряпин і вм’ятин кузова). Трудомісткість робіт становить близько 4 люд.-год залежно від моделі автомобіля.
Комплекс робіт за потреби включає роботи з усунення несправностей, а інколи і відмов, які неможливо ліквідувати під час проведення регулюваль-них робіт обов’язкового комплексу. Як показує практика, виконання названих робіт потребують 3,5—4,5 % автомобілів, що продаються. Виконують такі роботи відповідно до договорів між торговельними організаціями та автомо-більними заводами.
Комплекс допоміжних робіт може включати такі роботи, як, наприклад, установлення дзеркал на крилах і багажника на даху автомобіля, протиугінних пристроїв та ін.
Для якісного проведення робіт з передпродажної підготовки автомобілів на СТОА і в торгових центрах облаштовують спеціальні виробничі дільниці з використанням підйомних механізмів та іншого обладнання. Підготовлений до продажу автомобіль поступає в зону зберігання і видачі, а при виявлені дефекту своєчасно інформують автомобільні заводи.
Гарантійне обслуговування (ГО) автомобілів.Гарантії автомобільних заводів визначають їх відповідальність за якість автомобілів і передбачають забезпечення безкоштовного усунення дефектів, які не викликані порушенням правил продажу й експлуатації автомобілів, і заміни передчасно спрацьованих або зруйнованих агрегатів, вузлів і деталей через приховані дефекти.
Рис. 11.1. Структура системи ТО і ремонту легкових автомобілів, що належать громадянам
Гарантійний ресурс експлуатації автомобілів встановлюють автомобільні заводи за пробігом або часом з початку експлуатації: наприклад, для автомобілів ВАЗ — 20 тис. км або 12—18 місяців. Гарантійний ресурс починається з дати продажу автомобіля, що фіксується у відповідних документах (довідка-рахунок, сервісна книжка, паспорт та ін.).
Система ГО включає проведення ГО автомобілів і основних агрегатів; організацію підприємств ГО автомобільними заводами, які забезпечують ці підприємства необхідним обладнанням, інструментом і технічною документацією; виконання робіт ГО відповідно до вимог, рекомендацій і технічних умов автомобільних заводів; включення в ТО автомобілів комплексу заходів, направлених на створення необхідних і достатніх умов для нормальної експлуатації автомобілів у гарантійний період.
Для забезпечення ГО виконують такі види робіт: ТО автомобілів, гарантійний ремонт автомобілів і основних агрегатів, надання клієнтам консультацій технічних і правових питань.
ТО в гарантійний період проводиться в планово-попереджувальному порядку на СТОА та ГО і включає мийно-прибиральні, контрольно-діагностичні, кріпильно-регулювальні й заправно-мастильні роботи. Види, періодичність, перелік операцій ТО і технічні умови їх виконання встановлюють автомобільні заводи, виходячи з конструктивних і технічних особливостей автомобіля.
Гарантійний ремонт здійснюють у таких випадках: виникнення відмов або несправностей з вини автомобільних заводів; неякісне обслуговування автомобіля на СТОА при відновленні його працездатності; невідповідність автомобіля технічним умовам випуску в експлуатацію.
На підприємствах ГО для власників автомобілів проводять безплатні консультації з правил експлуатації, технічного обслуговування і зберігання автомобілів, а також навчання їх самостійному виконанню окремих регулювальних робіт.
Власники автомобілів мають право звертатися з претензіями не тільки у пункти ГО, а й на автомобільні заводи відповідно до діючих керівних технічних матеріалів для служб ГО з питань розгляду й обліку претензій власників автомобілів до якості обслуговування.
Технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів індивідуального користування в післягарантійний період експлуатації організовують відповідно до «Положення про технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів, що належать громадянам». При розробці цього Положення враховано передовий досвід роботи автообслуговуючих підприємств і результати наукових досліджень у галузі автосервісу. Положення регламентує здійснення єдиної технічної політики в системі автотехобслуговування. Цей документ визначає основи і принципи системи ТО і ремонту автомобілів, вимоги до організації виробництва, види ТО і ремонту, а також нормативи, що регламентують їх. У Положенні наведені також інші дані, потрібні для планування й організації ТО і ремонту легкових автомобілів на підприємствах автотехобслуговування наприклад, правила надання послуг на СТО, правила приймання і видачі автомобілів. Наведені загальні технічні вимоги до автомобілів, що приймаються на СТО і видаються після ТО або ремонту, міститься перелік робіт і послуг, на-водяться форми первинних документів, а також перелік основної нормативно-технічної документації. У Положенні враховані основні нормативи прийнятої в Україні планово-запобіжної системи ТО автомобілів і ремонту — за потреби.
Положення обов’язкове для всіх організацій і підприємств, які проводять ТО і ремонт легкових автомобілів, розробляють нормативно-технічну документацію і здійснюють підготовку персоналу для системи автотехобслуговування.
Технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів, що належать громадянам, крім СТО, здійснюють підприємства, для яких надання цих послуг не є основною діяльністю, а також кооперативи і деякі громадяни в порядку індивідуальної трудової діяльності.
Залежно від періодичності, переліку і трудомісткості виконуваних робіт передбачено такі види ТО легкових автомобілів, що належать громадянам: щоденне технічне обслуговування (ЩО), періодичне технічне обслуговування (ПО), сезонне обслуговування (СО).
Щоденне технічне обслуговування проводиться як підприємствами автотехобслуговування, так і самими власниками автомобілів перед виїздом із гаража (з місця стоянки), у дорозі або після повернення на місце стоянки.
При періодичному технічному обслуговуванні здійснюється певний обсяг робіт після визначеного підприємством-виготовлювачем пробігу автомобіля. ТО автомобілів останніх років випуску виконується за талонами сервісних книжок.
Сервісна книжка — основний документ, який визначає режим обслуговування автомобіля, а також взаємовідносини між фірмою-виготовлювачем або її торговим підрозділом і власником автомобіля. Сервісна книжка автомобілів ВАЗ має 13 талонів на ТО. Обслуговування розраховане на пробіг до 120 тис. км. За талоном № 1 обслуговування здійснюється через 2000—3000 км пробігу, за талоном № 2 — через 9500—10 500 км, за талоном № 3 — через 19 000— 20 030 км і далі — через кожні 10 000 км. У книжці є також талони передпродажної підготовки і гарантійного ремонту автомобіля.
Для старих автомобілів передбачено проведення першого (ТО-1) і другого (ТО-2) технічного обслуговування. Періодичність і обсяги робіт ТО наведені в інструкціях заводів, які виготовляють автомобілі.
Сезонне обслуговування провадиться при підготовці автомобілів до зимової або літньої експлуатації згідно з рекомендаціями заводів-виготовлювачів.
Ремонт автомобілів (агрегатів) виконується за потреби. Відповідно до характеру та обсягу виконуваних робіт ремонт поділяється на поточний (ПР) і капітальний (КР). При ПР усувають або запобігають відмовам і несправно-стям, виконуючи відповідні роботи з відновлення або заміни окремих деталей (крім базових) чи вузлів агрегату, агрегатів автомобіля.
Нормативи трудомісткості ТО і ПР для планування визначені з урахуванням класу легкових автомобілів, року їх випуску та переліку робіт для кожного виду ТО, потрібного технологічного устаткування і технічної документації. Нормативи трудомісткості ТО і ПР наведені в інструкціях заводів-виготовлювачів автомобілів, а також чинному «Положенні про технічне обслуговування і ремонт автомобілів індивідуального користування».
Капітальний ремонт повнокомплектних автомобілів, що належать громадянам, на підприємствах автотехобслуговування не провадиться. Агрегати піддають КР у випадках, коли треба замінити або відремонтувати базову деталь (з повним розбиранням агрегата), а також коли ПР не забезпечує відновлення роботоздатності агрегата.
Підприємства автотехобслуговування крім виконання профілактичних і ремонтних робіт надають також послуги, пов’язані з продажем автомобілів і підтримуванням їхньої працездатності в експлуатації. Передпродажна підго-товка проводиться згідно з галузевими керівними матеріалами. Порядок і правила ТО і ремонту на гарантійному періоді експлуатації визначені «Положенням про гарантійне обслуговування легкових автомобілів, що належать громадянам». Передбачається також проведення комплексу робіт, пов’язаних із підготовкою до технічного огляду, абонементне обслуговування.
На СТО виділяють робочі місця для самообслуговування автомобілів із використанням інструментів і матеріалів СТО. У цих умовах замовники зобов’язані додержуватися установлених правил техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії. Перед початком робіт представник СТО ознайомлює замовника з правилами, про що робиться запис у спеціальному журналі. Перебування замовників у виробничих приміщеннях, за винятком постів самообслуговування, термінового ремонту, миття, діагностування, приймання-видачі автомобілів, без дозволу адміністрації СТО забороняється.
Працівники автотехобслуговування організовують на дорогах потрібну автомобілям технічну допомогу.
На СТО передбачена обов’язкова перевірка вмісту токсичних речовин у відпрацьованих газах усіх автомобілів, що пройшли ТО або ремонт. Обсяг профілактичних і ремонтних робіт погоджують із замовником після виконання контрольно-діагностичних робіт із використанням сучасних засобів технічної діагностики.
Прийом заявки замовника до виконання СТО оформляє замовленням-на-рядом, в якому зазначає погоджені з замовником види та обсяг робіт, а також термін виконання замовлення. При оформленні замовлення-наряду СТО водночас складає акт комплектності транспортного засобу. При видачі транспортного засобу з ТО і ремонту замовник повинен перевірити комплектність одержуваного засобу згідно з актом.
Щоб скоротити втрати часу замовником на оформлення таких видів робіт і послуг, як підкачування шин, діагностичні роботи, терміновий ремонт, миття та інші (їх перелік визначається вищою організацією), ці роботи виконують на підставі замовлення-квитанції.
Для ремонту транспортного засобу можуть бути використані надані замовником запасні частини і матеріали, що відповідають вимогам стандартів і технічних умов.
Визначено граничні терміни, протягом яких СТО зобов’язана виконати прийняте замовлення.
Замовник оплачує послуги відповідно до прейскуранта, а запасні частини і матеріали — відповідно до діючого прейскуранта роздрібних цін.
Якість робіт і послуг ТО та ремонту автомобілів забезпечується додержанням технологічної дисципліни, здійсненням технічного контролю на основі комплексної системи управління якістю послуг та обслуговування замовника. Значно посилена відповідальність персоналу СТО за якість ремонтно-профілактичних робіт, схоронність і комплектність прийнятих у ремонт транспортних засобів. Збільшені гарантійні терміни. У разі неякісного або неповного виконання робіт замовник має право пред’явити СТО претензії в установлені терміни.
Претензії щодо якості нових агрегатів, установлених на автомобіль замість несправних, можуть бути пред’явлені до закінчення гарантійних термінів заводів-виготовлювачів, а щодо якості відновлених на СТО агрегатів і вузлів (у тому числі двигунів) — протягом 6 місяців. Якщо двигун відновлено на ремонтному заводі, то термін гарантії — 12 місяців. Після ремонту кузова або його елементів, а також при його частковому або повному пофарбуванні гарантія становить 6 місяців. Гарантійний термін на кузов, двигун, коробку передач, передню підвіску, задній міст, рульове керування, редуктор заднього моста, зчеплення, що поставляються у ринковий фонд запасних частин, становить 12 місяців з моменту продажу або встановлення на автомобіль.
Дефекти, пов’язані з неякісним ремонтом, СТО усуває за свій рахунок в установлені терміни. Правилами передбачено нормативне і правове регулю-вання взаємовідносин між СТО і замовником.
Правилами передбачено порядок переобладнання транспортних засобів. На ТО і ремонт не приймаються транспортні засоби, агрегати, вузли і деталі, що не підлягають відновленню.
Розглянемо організацію технологічних процесів ТО і ремонту автомо-білів індивідуальних власників на прикладі СТО. Автомобілі, що надходять на СТО для продажу, направляють спочатку на дільницю зберігання, а потім на дільницю передпродажної підготовки. На цій дільниці провадяться розконсервація автомобілів і потрібні контрольно-регулювальні та кріпильні роботи. Обслужені автомобілі ставлять у зону зберігання, а потім вони надходять у магазини. Автомобілі, які надходять на ТО і ремонт, спочатку піддають прибирально-мийним роботам і направляють на дільницю прийман-ня для визначення технічного стану, потрібного обсягу і вартості робіт, після чого доставляють на дільницю ПР, а потім на ТО (рис. 11.2). Після виконання потрібних робіт автомобіль переміщують на дільницю видачі.
Рис. 11.2. Схема поточного технологічного процесу приймання автомобіля на технічне обслуговування або ремонт
На СТО є основні й допоміжні спеціалізовані виробничі дільниці. Основні дільниці призначені для ТО і ПР повнокомплектних автомобілів, а допоміжні — для спеціалізованих робіт (наприклад, ТО і ремонт електроустаткування). Роботи, закріплені за основними виробничими дільницями, виконуються на постах ТО і ПР, решта видів робіт — на постах спеціалізованих дільниць, а також частково на постах ТО і ПР. Виробничі приміщення розміщують в одному корпусі. Основна частина робіт з ТО і ремонту виконується в загальному залі. Робочі пости добре оснащені сучасним контрольно-діагностичним устаткуванням.
Автомобілі, що надходять на СТО, потребують проведення найрізноманітніших за назвами й обсягом робіт. На практиці це забезпечується їх обслуговуванням і ремонтом на універсальних робочих постах одиничним методом. Застосовують обслуговування і ремонт автомобілів на спеціалізованих постах потоковим методом. Така організація робіт забезпечує гнучкість технологічного процесу ТО і ПР та можливість різних поєднань технологічних операцій.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Источник