Технічне обслуговування та ремонт генератора

Технічне обслуговування генераторної установки

Термін служби і надійність роботи генераторних установок в значній мірі залежать від правильного і своєчасного технічного обслуговування. Перші роботи виконуються перед введенням автомобіля в експлуатацію, потім генераторні установки обслуговують з періодичністю ТО-2.

Недостатньо жорстке кріплення генератора до двигуна є основною причиною поломки його кришок. Надмірно натягнутий приводний ремінь призводить до перевантаження підшипників і їх прискореного зносу. Слабо натягнутий приводний ремінь прослизає, що ріводіт до прискореного зносу ременя і шківа, а також до зменшення напруги струму генераторної установки. Натяг ременя перевіряється за величиною його прогину, який повинен відповідати вказівкам інструкції з експлуатації автомобіля, при натисканні на ремінь із зусиллям 3 — 4 кгс посередині між шківами генератора і вентилятора.

При введенні в експлуатацію нового автомобіля необхідно перевірити і в разі необхідності відрегулювати натяг приводного ременя, а також переконатися в надійному кріпленні генератора до двигуна.

Надалі при кожному ТО-2 перевіряють натяг ременя і кріплення генератора. Крім цих операцій, при ТО-2 очищають від бруду зовнішні поверхні генераторних установок і перевіряють кріплення наконечників приєднувальних проводів.

При проведенні операцій технічного обслуговування, а також при проведенні ремонтних робіт забороняється:

— Пуск і робота двигуна при відключеному від виведення « f »Генераторної установки дроті, так як це призводить до виникнення високої напруги, небезпечного для діодів випрямного блоку;

— Включення акумуляторної батареї зворотного полярністю і недотримання полярності допоміжного джерела живлення під час пуску двигуна;

— Робота генераторної установки при відключеною акумуляторної батареї;

— Перевірка працездатності генераторної установки на «іскру» короткочасним з’єднанням висновків «+», «30», В, Б на корпус або між собою;

— Перевірка ланцюгів схеми електрообладнання омметром або лампою, що живляться напругою вище 36 В;

— Проводити зварювальні роботи на автомобілі без відключення проводів від висновків «+». «30», В генераторної установки.

Ряд робіт з технічного обслуговування генераторних установок проводиться через кожні 50 — 60 тис. Км пробігу при виконанні чергового ТО-2. З зазначеної періодичністю генератор знімають з автомобіля для огляду щіток і контактних кілець. На знятому з генератора щіткотримачі перевіряють, чи вільно переміщаються щітки в напрямних отворах. Потім щітки виймають з щіткотримача і вимірюють їх висоту. Якщо щітка заїдає в щіткотримачі, її і стінки направляючого отвору протирають ганчір’ям, змоченим бензином. Якщо знос щітки більше норми (зазвичай це 7 — 8 мм), її замінюють.

Контактні кільця, не розбираючи генератор, очищають від бруду і масла дрантям, змоченою бензином. Доцільно продути внутрішню порожнину генератора стисненим повітрям. Якщо знос кілець більше 05 мм по діаметру, необхідно розібрати генератор і на роторі в зборі проточити кільця. Граничне значення діаметра кільця задається в Інструкції по експлуатації генератора.

Безконтактні регулятори напруги не вимагають ніякого обслуговування. Вібраційні і контактно-транзисторні регулятори напруги вимагають періодичної подрегуліровкі. Регульоване напруга таких регуляторів перевіряють через кожні 25 — 30 тис. Км пробігу при черговому ТО-2. У всіх вібраційних пристроїв регулювання здійснюється зміною натягу спіральної пружини, яке здійснюється підгином хвостовика.

Перевірку генераторних установок на автомобілі здійснюють приладами Е214 К484 і автотестером К461.

При необхідності після виконання ремонту зняті з автомобіля генераторні установки перевіряють на стендах Е211 КІ-968 Е240. на стендах передбачена можливість плавно змінювати частоту обертання ротора і навантаження генератора. Стенди забезпечені вимірювальними приладами, що мають клас точності не нижче 15.

Для перевірки генератора його закріплюють у спеціальному пристрої стенду і за допомогою клинопасової передачі або спеціальної муфти шків генератора з’єднують з приводом стенду.

Для перевірки початкової частоти обертання ротора генератора незалежного збудження (рис. 3.3) обмотку збудження живлять від стороннього джерела, яким може бути акумуляторна батарея або інше джерело постійного струму з пульсаціями напруги не більше 02 В. Величину напруги на обмотці збудження регулюють реостатом за показаннями вольтметра. Якщо в технічних умовах задані характеристики при самозбудженні генератора, обмотку збудження підключають до позитивного висновку генератора. Генератори з інтегральними регуляторами перевіряють в комплекті. При цьому для зняття характеристик генератора напруга живлення обмотки збудження прийнято рівним 13В. В цьому випадку інтегральний регулятор ще не вступає в роботу.

Мал. 1. Принципова схема перевірки характеристик генераторів

Потім включають електродвигун стенда і збільшують частоту обертання ротора генератора, яку реєструють тахометром стенду, згідно з даними технічних умов. При заданій частоті обертання визначають без навантаження (після порушення генератора акумуляторну батарею відключають) і під навантаженням відповідність генератора технічним умовам. Величину напруги генератора фіксують вольтметром, струм навантаження — амперметром. Навантаження генератора задають реостатом, паралельно якому включається акумуляторна батарея.

для перевірки рівня регульованого напруги до генератора (рис. 2), встановленому на стенді, приєднують регулятор напруги. Схема така сама, як і схема з’єднання генератора і регулятора на автомобілі. Для вимірювання напруги використовується вольтметр, струму навантаження — амперметр. Навантаженням служать реостат і акумуляторна батарея. На стендах останніх конструкцій (532-2М, Е240) замість акумуляторної батареї використовується батарея конденсаторів. Батарея конденсаторів використовується для зменшення пульсації напруги генераторної установки, що забезпечує, аку-торная батарея при її роботі паралельно з генератором. Ємність батареї конденсаторів підібрана такою, щоб показання амперметра і вольтметра відповідали їх показаннями при роботі генератора з акумуляторною батареєю.

Мал. 2. Принципова схема перевірки регульованого напруги

Потім включають привід стенда і встановлюють частоту обертання ротора і струм навантаження відповідно до значень, заданих в технічних умовах. Величину регульованого напруги, що вимірюється вольтметром, порівнюють також з даними технічних умов.

Для забезпечення безвідмовної роботи генератора необхідно утримувати його в чистоті. Очищати генератор від пилу слід продувкою стисненим повітрям. Справність генератора перевіряють за показаннями амперметра. При середній частоті обертання колінчастого вала двигуна амперметр повинен показувати зарядний струм, величина якого зменшується у міру підвищення заряду акумуляторної батареї. При справній і повністю зарядженій батареї і відключених споживачах відсутність зарядного струму або малий зарядний струм не свідчить про несправність генератора.

Мал. 3. Схема з’єднання регулятора і генератора при перевірці регульованого напруги на стенді:
1 — генератор: 2 -Реле напруги; 3 — вольтметр; 4-навантаження; 5 — покажчик струму; 6 — акумуляторна батарея

Для перевірки стану щіткового вузла необхідно зняти щіткотримач і убедіться- в легкості переміщення щіток в щеткодержателях. Щітки висотою менше 7 мм треба замінити. Висоту щіток заміряти від пружини до їх заснування. Зусилля притиснення щіток до колектора при стисненні до 175 мм має бути 220 ± 30 м Якщо знос контактних кілець перевищує 05 мм по діаметру, їх треба проточити. Мінімально допустимий діаметр проточки 293 мм.

В підшипники генератора закладена мастило на весь термін його служби. У разі заїдання або сильного шуму підшипники слід замінити.

Для перевірки справності генератора безпосередньо на автомобілі необхідно користуватися вольтметром, підключаючи його між висновками «+» і «-» генератора. Перевірка проводиться при включених акумуляторних батареях. Спочатку пускається двигун і встановлюється середня частота обертання 200 рад /с (близько 2000 об /хв). Після 10-хвилинної роботи двигуна включається, дальнє світло фар і фіксується показання вольтметра, яке повинно бути 27 292 В.

Контрольну перевірку генератора проводять на спеціальному стенді, що забезпечує плавну зміну частоти обертання ротора генератора. Якщо генератор справний, то все його параметри повинні відповідати технічній характеристиці.

Відмова в роботі генератора може статися через вихід з ладу випрямного блоку. Перевіряти блок треба на розібраному генераторі при отсоединенной обмотці статора, використовуючи акумуляторну батарею і контрольну електролампу. Перевіряючи діоди плюсовій шини випрямного блоку, до неї через контрольну лампу треба приєднати «-» акумуляторної батареї, а « »По черзі приєднувати до протилежних висновків діодів. Перевіряючи ж діоди мінусовій шини, до неї через контрольну лампу треба приєднати « »Акумуляторної батареї, а« — »по черзі приєднувати до протилежних висновків діодів. Справні діоди випрямного блоку проводять струм тільки в одному напрямку, і, отже, лампа повинна горіти тільки при включенні діодів в провідному напрямку. Якщо контрольна лампа горить або не горить при підключенні її в обох напрямках, то діод несправний. Необхідно замінити весь випрямний блок.

Мал. 4. Встановлення акумуляторних батарей:
1 — ящик-гніздо; 2 — стяжка; 3 — застібка даху ящика; 4 — корпус; 5 6 — пластини; 7- сепаратор; 8 — плюсова клема; 9 — мінусова клема; 10-клема-колодка; 11 — кришка; 12 — планка; 13 — наливний отвір; 14 — кришка акумулятора; 15 — межелементних перемичка

Забороняється перевіряти випрямний блок: від джерела напругою понад 24В; від джерела змінного струму; без контрольної лампи, включеної послідовно з випрямним блоком.

Встановлюючи генератор на двигун, необхідно враховувати, що задній болт кріплення генератора до кронштейну входить в розрізну опору, а лапа передньої кришки генератора кріпиться без зазору. У зв’язку з цим спочатку необхідно послабити стяжний болт розрізний опори, затягнути болти кріплення генератора і лише потім повністю затягнути стягнутий болт задньої опори генератора.

Источник

Технічне обслуговування генераторів.

Технічне обслуговування генераторів змінного струму не відрізняється від ТО генераторів постійного струму, за винятком профілактичних робіт на обслуговуванні випрямлячів (селенових і з силіцієвими діодами).

Реле-регулятори обслуговують не менше двох разів на рік: очищають, перевіряють технічний стан і в разі потреби регулюють зазори між контактами.

Технічне обслуговування генератора виконують у разі виявлення несправностей, зазначених нижче (якщо є ще й інші несправності, генератор підлягає ремонту).

Основні несправності: • забруднення або замаснення контактних кілець;

• спрацювання й зависання щіток; • обрив або коротке замикання в обмотках збудження й статора; • окиснення та обгоряння контактів регулятора; • неправильний зазор між ними.

Стан генератора визначають за показами амперметра або за допомогою контрольної лампи. Після вмикання запалювання стрілка амперметра має відхилитися ліворуч й показувати розряджання акумуляторної батареї або має засвітитися контрольна червона лампа на щитку приладів. Під час роботи двигуна з підвищеною частотою обертання колінчастого вала амперметр має показувати заряджання батареї (стрілка відхиляється праворуч), а контрольна червона лампа — гаснути.

Справність генератора й регулятора напруги можна перевірити за допомогою вольтметра, підімкненого до затискачів «+» і «—» (маса) генератора, коли працює двигун. Якщо покази вольтметра будуть у межах 14. 15 В, то генератор, регулятор напруги й коло заряджання акумуляторної батареї справні.

Якщо на всіх режимах роботи двигуна амперметр показує розряджання або світиться контрольна червона лампа, то несправними можуть бути генератор, регулятор напруги або амперметр. У цьому разі треба передусім перевірити й відрегулювати натяг паса привода генератора та надійність кріплення проводів на затискачах генератора й регулятора напруги, після чого завести двигун і перевірити роботу генератора. Якщо несправність не усунулася, то слід вивернути гвинти, зняти кришку й вийняти щіткотримач зі щітками, протерти змоченою бензином ганчіркою контактні кільця, обгорілі контактні кільця зачистити дрібнозернистою скляною шкуркою, перевірити стан щіток і спрацьовані — замінити.

Через 10 тис. км пробігу автомобіля:

• перевірити й у разі потреби відрегулювати натяг паса привода вентилятора й генератора;

• перевірити кріплення генератора до двигуна, проводів на затискачах генератора й регулятора напруги;

• очистити від забруднень та пилу генератор і регулятор напруги;

• за допомогою шинного насоса видалити (продути) пил зсередини генератора;

• підтягнути гайки кріплення шківа та стяжні гвинти кришок генератора.

Через 60 тис. км пробігу автомобіля:

• перевірити стан щіток;

• зачистити контактні кільця.

Технічний стан генераторів і реле-регуляторів оцінюють за силою зарядженого струму і його напругою. Надто великий зарядний струм призводить до кипіння електроліту і руйнуванню пластин в акумуляторній батареї, до перегорання ламп розжарювання. Малий зарядний струм призводить до постійного недозаряджання акумуляторної батареї, до сульфітації її пластин. При перевірці технічного стану генератора змінного струму типу Г-250-Г1, Г-250-Г2, Г-285, Г-304, Г-306 і реле-регулятора РР-362 і РР-385 використовують прилад типу КИ-1093. Прилад вмикають за схемою, що зображена на рисунку 26.1; тумблери сили струму і полярності маси перемикають в положення “Змінний” і відповідно полярність “Маси”. Вмикають перемикач “Маси”, запускають двигун і установлюють номінальну частоту обертання колінчастого вала. Потім ручкою навантажувального реостата встановлюють струм навантаження 80 А для генератора Г-285 і 23,5 А для Г-250, Г-304 та Г-306 або вмикають фари. При цьому напруга на клемах вказаних генераторів повинна бути не нижче 12,5…13,2 В. Допускається різниця напруги між окремими фазами не більше 0,5 В. При вимірюванні струму навантаження перемикач маси вимикають (при номінальній частоті обертання колінчастого вала), потім ручкою навантажувального реостата установлюють струм навантаження і вимірюють межі регулювання напруги. Для реле-регуляторів РР-385 і РР-362 струм навантаження відповідно повинен становити 40…45 А і 13…15 А. Межі регульованої напруги влітку – 13…14 В, взимку – 14…15 В.

Стан інтегральних регуляторів напруги типу Я112 і Я120 перевіряють одноразово з генераторами Г-222 (Г-266) і Г-273(Г-289) за допомогою контрольної лампи потужністю 3…5 Вт засхемою, що вказана на рис. 26.2. Якщо при подачі напруги 12,5 В для регулятора Я112 і 25 В – для Я120 лампа не світитьсяабо світиться тьмяно – регулятор несправний.

Рисунок 26.1- Схема підключення приладу КИ-1093 при перевірці регулятора напруги контактно-транзисторного реле-регулятора в генераторі:

1 – вмикач “маси”; 2 – акумуляторна батарея; 3 – реле-регулятор; 4 – генератор;

5 – прилад КИ-1093; 6 – амперметр; Р, А, М, Т, В – клеми для підключення об’єктів, що діагностуються, відповідно до навантажувального реостата, амперметру, “маси”, тахометру і вольтметру приладу.

Рисунок 26.2- Схеми вмикання приладів при перевірці інтегрального

а – підключення Я112А до12-вольтної батареї;б – підключення Я120 до 24-вольтної батареї; S1 – вмикач; Н1 – контрольна лампочка; GB – акумуляторна батарея

При вказаній напрузі у справному регуляторі лампа повинна світитися з повним розжарюванням. Якщо напругу на регуляторах Я112 і Я120 відповідно підвищити до 15…16 В і 30…32 В та при цьому контрольна лампа погасне – регулятор справний. Несправний регулятор замінюють на новий. При установці регулятора технологічний ключ суміщають з пазом на корпусі генератора.

Стан кола збудження генератора можна перевірити контрольною лампою 12 В. Для цього від’єднують провідники від клем генератора, потім клеми М і Ш генератора з’єднують відповідно з клемами “–“ і “+” акумуляторної батареї (клеми Ш і “+” з’єднують через контрольну лампочку). Якщо лампа світиться з повним розжарюванням – обмотка збудження замкнена на корпус, в половину розжарювання – обриву в колі збудження немає, тьмяно – обрив в колі однієї з котушок.

Щоб перевірити справність випрямляча, від’єднують кінець провідника від клеми Ш генератора і приєднують його до клеми В. Якщо при цьому лампа засвітиться, випрямляч несправний. Якщо кінець провідника від’єднати від клеми В і приєднати його до однієї із клем генератора і при цьому лампочка загорається, в випрямлячі прямої полярності наявне коротке замикання. Потім міняють місцями кінці проводів на акумуляторній батареї. Якщо лампочка загорається, випрямляч зворотної полярності має коротке замикання.

Для перевірки роботи випрямляча В-150 вимикають вимикач “Маси”, проводи І, ІІ, ІІІ – від клем “–” випрямляча і приєднують прилад за схемою, що зображена на рисунку 26.3, а. Вмикають “Масу”. Потім, доторкаючись проводом 5 приладу окремо до кожної клеми “–” випрямляча фіксують за амперметром приладу зворотний струм на кожній ланці прямої провідності. Допускається сила зворотного струму до 2 А на кожній ланці, при більшому його значенні – випрямляч заміняють. Щоб перевірити величину зворотного струму в кожній ланці зворотної полярності вимикають “Масу”, від’єднують провідники від клеми “+” і приєднують прилад за схемою до випрямляча (рисунок 26.3, б). Потім вмикають “Масу”, і, доторкаючись проводом 5 приладу окремо до кожної клеми “–” випрямляча, фіксують на амперметрі зворотний струм на клемі зворотної провідності. Якщо величина зворотного струму більше 2 А, випрямляч міняють.

Справність випрямного блоку ПББ4-45 (КамАЗ) перевіряють постійним струмом напругою 12…24 В за схемою, зображеною на рисунку 26.4. Якщо перехід моноблока не пробитий – контрольна лампа 3 світиться в положенні 1 перемикача і не світиться в положенні 2. При пробої переходу лампа світиться в

обох положеннях перемикача, при обриві кола – не світиться.